Вчені висунули революційну гіпотезу про те, що чорні діри можуть бути замороженими зірками

Група науковців з університету Бен-Гуріона в Ізраїлі на чолі з професором Рамі Брустейном запропонувала нову теорію, згідно з якою чорні діри можуть бути не дірами в традиційному розумінні, а так званими “замороженими зірками” — надщільними об’єктами, які імітують властивості чорних дір, але не містять сингулярностей. Ця гіпотеза потенційно розв’язує парадокс інформації Гокінга і ставить під сумнів необхідність існування горизонту подій.

У традиційній моделі загальної теорії відносності чорна діра містить сингулярність — точку з нескінченною густиною, де закони фізики припиняють діяти. Вважається, що нічого, навіть світло, не може покинути межі горизонту подій. Проте ця концепція суперечить принципам квантової механіки, згідно з якими інформація не може бути втрачена. Якщо чорна діра випромінює енергію у вигляді випромінювання Гокінга, інформація, яку вона поглинула, має зникати разом із нею — що є забороненим у квантовій фізиці.

На відміну від чорних дір, заморожені зірки, за словами Брустейна, не мають ані горизонту подій, ані сингулярності, але водночас залишаються надзвичайно щільними та майже повністю поглинають світло й матерію. Їхнє існування можливе завдяки квантовим ефектам, зокрема принципу невизначеності Гейзенберга, який може створювати так званий “квантовий тиск”, що заважає повному колапсу матерії в нескінченно щільну точку.

Нова модель дозволяє замороженим зіркам випромінювати радіацію, подібну до тієї, яку передбачав Гокінг, але без необхідності руйнування інформації. Теорія поєднує квантову механіку і класичну геометрію, створюючи потенційно цілісну рамку для опису надмасивних астрофізичних об’єктів. Дослідники вважають, що відмінності між чорними дірами й замороженими зірками можуть бути виявлені в майбутньому за допомогою аналізу гравітаційних хвиль.

Попри те, що ідея заморожених зірок наразі є гіпотезою, вона змушує переосмислити деякі з фундаментальних постулатів загальної теорії відносності. Якщо існування таких об’єктів підтвердиться, це вимагатиме серйозних змін у сучасних уявленнях про природу простору, часу та гравітації. Наукова спільнота зосереджена на подальших спостереженнях та експериментах, які зможуть підтвердити або спростувати цю теорію.