Вчені NASA припускають, що на супутнику Юпітера може існувати радіоактивне життя

Науковці NASA припускають, що в океані під крижаною поверхнею супутника Юпітера Європи може існувати життя, яке живиться не глибинним теплом, а енергією радіоактивного розпаду. Згідно з новою моделлю, представленою на конференції Американського геофізичного союзу, джерелом цієї енергії можуть бути скелі на дні океану, в яких розпадаються ізотопи урану та калію.

Аналогією для дослідження стали земні глибоководні гідротермальні джерела, де мікроорганізми виживають завдяки хемосинтезу. На Європі, за схожим принципом, іони водню та кисню, що виникають внаслідок розпаду води радіацією, можуть забезпечувати мікробам енергію. Такий процес дозволяє існування автономної екосистеми, незалежної від сонячного світла.

Команда під керівництвом планетолога Нгока Туана Труонга провела розрахунки, які показали, що обсяг вивільненої енергії здатен підтримувати біомасу, еквівалентну тисячі синіх китів. Ці дані набувають особливої ваги з огляду на те, що товста крижана кора Європи, можливо, ізолює океан від тепла ядра.

Нова гіпотеза може отримати підтвердження під час місії NASA Europa Clip­per, яка вирушить до системи Юпітера і має прибути туди у 2030 році. Космічний апарат досліджуватиме склад криги та процеси, які відбуваються в надрах супутника. Зокрема, він спробує виявити хімічні сигнатури, пов’язані з можливими джерелами енергії для життя.

Ця модель змінює уявлення про умови, в яких може зародитися та існувати життя. Якщо її буде підтверджено, Європа стане прикладом того, що позаземна біосфера може базуватись не лише на сонячній енергії, а й на радіоактивних процесах у надрах планетарних тіл.