Вчені знайшли ключовий фактор, що став причиною вимирання предка людини Homo floresiensis

Нове дослідження, опубліковане в журналі Com­mu­ni­ca­tions Earth & Envi­ron­ment, пов’язує зникнення давнього виду людей Homo flo­re­sien­sis, відомого як «хобіти» острова Флорес, із тривалим періодом засухи. Міжнародна група вчених за участі дослідників Університету Вуллонгонга (UOW) проаналізувала кліматичні дані та встановила, що зміна довкілля суттєво вплинула на виживання цього виду, який понад 140 000 років мешкав у печері Ліанг-Буa.

Для реконструкції умов середовища дослідники вивчали хімічні сигнали, збережені в сталагмітах печери, а також ізотопні дані із зубів викопних карликових слонів Ste­godon flo­ren­sis insu­laris, які були важливою частиною раціону «хобітів». Аналіз показав, що близько 76 000 років тому регіон почав поступово висихати, а між 61 000 і 55 000 роками тому відбулася серйозна засуха, яка збігається з часом зникнення Homo flo­re­sien­sis.

Скам’яніла щелепа (з дорослими зубами) Ste­godon flo­ren­sis insu­laris у Ліанг Буа. Джерело: Mika R Pus­pan­ingrum

За словами провідного автора дослідження, почесного професора UOW Майка Гагана, у цей період екосистема стала значно сухішою: літні дощі зменшилися, річкові русла пересихали, що створювало серйозний стрес для людей і їхньої здобичі. Це могло призвести до проблем із доступом до води та їжі й змусити «хобітів» залишити печеру Ліанг-Буa.

Зменшення водних ресурсів також вплинуло на популяцію карликових слонів Ste­godon. Ізотопні дані із зубної емалі свідчать, що ці тварини залежали від річкової води, яка ставала дедалі менш доступною. Їхнє скорочення позбавило Homo flo­re­sien­sis важливого джерела їжі, що ще більше посилило екологічний тиск.

Хоча останні знахідки «хобітів» датуються задовго до появи сучасних людей на Флоресі, дослідники не виключають можливості їхньої зустрічі під час міграцій у пошуках води чи здобичі. У цьому контексті кліматичні зміни могли створити передумови для остаточного зникнення виду, зазначив доктор Гаган.