Науковці поставили під сумнів фундаментальні уявлення про простір, час і будову Всесвіту

Вчені поставили під сумнів одну з ключових засад сучасної космології — припущення про симетричність і однорідність Всесвіту. Нове дослідження, опубліковане в The Con­ver­sa­tion і представлене на Space, показує, що космос може бути «кривим» або асиметричним, а не однаковим у всіх напрямках.

Стандартна модель ΛCDM, яка описує структуру й еволюцію Всесвіту, базується на припущенні про його ізотропність. Але низка аномалій — від «напруги Габбла» до так званої космічної дипольної аномалії — ставить це під сумнів.

Космічний мікрохвильовий фон (реліктове випромінювання після Великого вибуху) загалом рівномірний, проте має невеликі відхилення. Найбільше з них — дипольна анізотропія, коли одна частина неба трохи тепліша, а протилежна — холодніша. Теоретично ця різниця мала б узгоджуватися з розподілом далеких астрономічних джерел, як-от радіогалактики чи квазари.

Однак тест Елліса-Болдуїна, який порівнює ці дані, показав розбіжність: варіації у розподілі матерії не відповідають спостереженням у реліктовому випромінюванні. Це означає, що Всесвіт не проходить перевірку на симетричність, а отже, під сумнів ставиться не лише модель ΛCDM, а й базове припущення про однорідність простору-часу у загальній теорії відносності.

Астрономи визнають, що проблема складна й не має простого вирішення. Вона може вимагати перегляду всієї космологічної парадигми. Водночас нові місії — Euclid, SPHEREx, обсерваторія Вера Рубін та радіотелескоп Square Kilo­me­tre Array — обіцяють лавину даних, які допоможуть побудувати нову модель Всесвіту.

Якщо ці результати підтвердяться, нас чекає радикальний перегляд фундаментальної фізики та нашого розуміння космосу.