Вчені довели, що будівельні блоки життя утворилися внаслідок космічних катастроф раннього Всесвіту

У журналі Pro­ceed­ings of the Nation­al Acad­e­my of Sci­ences опубліковано результати експерименту, який суттєво зміцнює наукову гіпотезу про РНК‑світ — теорію про те, що саме РНК могла бути першою складною молекулою життя на Землі.

Команда Юти Хіракави з Тохоського університету та американського Foun­da­tion for Applied Mol­e­c­u­lar Evo­lu­tion відтворила умови ранньої планети. Вони змішали рибозу, фосфати та чотири нуклеобази (аденін, гуанін, цитозин, урацил) у середовищі з боритами й базальтом. Суміш піддавали циклам нагрівання та висихання, подібним до тих, що могли відбуватися біля геотермальних джерел 4,3 мільярда років тому.

Технічні результати виявилися ключовими: борити стабілізували рибозу, яка зазвичай швидко руйнується, і сприяли приєднанню фосфатів — необхідному для формування «скелету» РНК. Базальт створював мінерально насичене середовище, що підвищувало ймовірність утворення стійких молекулярних структур.

«Модель дискретного синтезу» (DSM) (7, 8) для утворення полірибонуклеїнової кислоти (РНК, довжиною від 100 до 200 нуклеотидів) за допомогою привілейованої хімії в тимчасово гідратованих, обмежених базальтом, надземних водоносних горизонтах на поверхні гадейської Землі (або ноахіанського Марса), що вимиває борат. Джерело: PNAS

Значення відкриття виходить за межі Землі. У зразках з астероїда Бенну, доставлених місією OSIRIS‑REx, вже знайдено рибозу та інші компоненти РНК. А на Марсі виявлені борити, що відкриває можливість подібної хімії й там.

Попри скепсис частини науковців, які наголошують на штучності лабораторних умов, прихильники підкреслюють: реакції відбулися без складних каталізаторів, у середовищі максимально наближеному до природного. Це свідчить, що будівельні блоки життя могли формуватися не лише на Землі, а й у різних куточках Всесвіту.