Вчені довели, що Марс впливає на кліматичну еволюцію Землі

Нове дослідження Каліфорнійського університету в Ріверсайді показало, що Марс суттєво впливає на кліматичні цикли Землі. Попри те, що він удвічі менший і має лише одну десяту маси нашої планети, його гравітаційний вплив формує довготривалі орбітальні зміни, які визначають початок і завершення льодовикових епох.

Астрофізик Стівен Кейн провів моделювання Сонячної системи й виявив, що без Марса зникають два ключові цикли — тривалістю 100 тисяч і 2,3 мільйона років. Саме вони впливають на ексцентриситет орбіти, момент найближчого наближення до Сонця та нахил осі Землі, що визначає кількість сонячного світла на різних широтах.

Ці цикли, відомі як цикли Міланковича, є основою для розуміння льодовикових періодів. Дослідження показало, що Марс «перевищує свою вагу» у гравітаційному впливі, адже його віддаленість від Сонця дозволяє сильніше впливати на орбіту Землі, ніж можна було очікувати.

Неочікуваним результатом стало й те, що збільшення маси Марса у моделюванні стабілізувало нахил земної осі. Це відкриває нові перспективи для дослідження інших зоряних систем, де навіть невеликі зовнішні планети можуть визначати стабільність клімату потенційно придатних для життя світів.

Автори підкреслюють, що без Марса Земля втратила б важливі кліматичні цикли, які вплинули на еволюцію людини та тварин. Льодовикові періоди змінювали ландшафти, сприяли розвитку трав’яних екосистем і стали поштовхом до ключових етапів еволюції — прямоходіння, використання знарядь та соціальної взаємодії.