Вчені заявили, що глобальне потепління перетворює льодовики на джерело невідомих біологічних загроз

Вчені попереджають: танення льодовиків може не лише підіймати рівень моря чи змінювати ландшафти, а й поширювати приховані гени стійкості до антибіотиків. Новий огляд, проведений дослідниками з університету Ланьчжоу та опублікований у журналі Bio­con­t­a­m­i­nant, показує, що льодовики є своєрідними «генетичними архівами», які зберігають такі гени протягом тисячоліть, а глобальне потепління перетворює їх на активне джерело ризику для річок і озер.

Автори наголошують: льодовики традиційно вважалися ізольованими та «чистими» середовищами, але насправді вони накопичують мікроорганізми та їхню ДНК. Коли лід тане, ці гени можуть потрапляти у прісноводні системи, де взаємодіють із сучасними бактеріями. Це створює умови для поширення стійкості до антибіотиків у водоймах, які є джерелом води для мільйонів людей.

Дослідження охоплює дані з Антарктики, Арктики та Тибетського плато. Хоча рівень стійкості у льодовиках нижчий, ніж у забруднених середовищах, там виявлено широкий спектр генів, включно з тими, що мають клінічне значення. Вчені описують «льодовиковий континуум» — ланцюг середовищ від льоду до річок і озер, де гени можуть транспортуватися, змінюватися й накопичуватися.

Особливу тривогу викликає можливість поєднання генів стійкості з факторами вірулентності, які допомагають бактеріям викликати хвороби. Така комбінація може ускладнити лікування інфекцій.

Льодовики як резервуари генів антибіотикорезистентності: приховані ризики для здоров’я людей та екосистем у світі, що нагрівається. Джерело: Хуїлін Ін, Яді Чжан, Вей Ху, Вентао Ву та Гуаннан Мао

Дослідники також відзначають вплив людської діяльності: забруднення повітря, міграція птахів, туризм і наукові станції здатні заносити сучасні гени навіть у віддалені льодовикові регіони. Це створює «змішаний архів» — давні та нові гени, які разом можуть поширюватися вниз за течією.

Учені закликають до створення систем моніторингу, що відстежуватимуть рух генів уздовж усього шляху від льодовика до водойм, використовуючи сучасні методи секвенування. Вони пропонують ранні системи попередження, які дозволять оцінювати екологічні та медичні ризики до того, як стійкість стане невідворотною.

Науковці підкреслюють: це питання слід розглядати у концепції One Health, де зміни довкілля, екосистем і здоров’я людини взаємопов’язані. Танення льодовиків неминуче, і тепер головне — вчасно помітити, які приховані біологічні загрози виходять разом із талою водою.