Астрономи поставили під сумнів роль дрібних галактик у формуванні Всесвіту

Ное дослідження під керівництвом Сюхена Ма з Університету Вісконсіна показало, що найменших галактик у ранньому Всесвіті може бути значно менше, ніж вважалося раніше. Використовуючи дані програми UNCOVER космічного телескопа Джеймса Вебба та ефект гравітаційного лінзування масивного кластеру Abell 2744, команда досліджувала галактики епохи реіонізації — приблизно 12–13 мільярдів років тому.

Астрономи традиційно очікували, що кількість тьмяних галактик зростатиме зі зменшенням їхньої яскравості, і саме вони були головними «двигунами» реіонізації. Однак нові дані показали явище «пригнічення слабкого кінця»: нижче певної яскравості кількість галактик починає зменшуватися.

Причиною може бути інтенсивне випромінювання перших масивних зір, яке нагрівало навколишній газ настільки, що невеликі галактики не могли його утримати. Без газу вони не формували нових зір і залишалися темними, фактично перетворюючись на «привиди». Це ставить під сумнів гіпотезу, що саме ультратьмяні галактики забезпечили основну частину випромінювання для реіонізації.

Результати значною мірою залежать від точності моделювання розподілу темної матерії в кластері Abell 2744. Попри можливі похибки, аналіз свідчить, що ефект є реальним і що найменші галактики дійсно пригнічуються. Це означає, що більші й більш усталені галактики могли відігравати ключову роль у перетворенні Всесвіту.

Подальші спостереження за іншими кластерами та використання нових даних JWST допоможуть визначити, чи є це локальним явищем, чи фундаментальною закономірністю. Поки що ранній Всесвіт виглядає менш насиченим дрібними галактиками, ніж очікувалося, і це змінює наше розуміння його еволюції.