Науковці довели, що живі організми здатні виживати на Марсі

Астрофізичне моделювання умов Марса показало, що дріжджі здатні виживати завдяки утворенню особливих рибонуклеопротеїнових конденсатів. Нове дослідження, опубліковане в PNAS Nexus, демонструє: навіть за екстремальних впливів — ударних хвиль і хімічного стресу від перхлоратів — клітини Sac­cha­romyces cere­visi­ae формують структури, які захищають їхню РНК і забезпечують адаптацію.

Команда під керівництвом Пурушарта І. Раджягуру з Фізичної дослідницької лабораторії в Ахмедабаді (Індія) відтворила марсіанські умови в експерименті. Штучні ударні хвилі швидкістю до 5,6 Маха та концентрації перхлоратів, подібні до тих, що виявлені в ґрунтах Червоної планети, знижували ріст дріжджів, але не призводили до їх загибелі. У відповідь клітини збирали RNP‑конденсати — стресові гранули та P‑тіла.

Виявлено, що різні типи стресу активують різні механізми: ударні хвилі стимулювали утворення і гранул, і P‑тіл, тоді як перхлорат — лише P‑тіл. Мутанти, нездатні формувати такі структури, значно гірше витримували навантаження. Транскриптомний аналіз показав, що марсіанські умови змінюють роботу конкретних РНК‑транскриптів, а виживання напряму залежить від здатності клітин збирати конденсати.

Асамблея рибонуклеопротеїнових конденсатів у відповідь на стресові умови, подібні до марсіанських. Джерело: Dhage et al.

Автори підкреслюють: результати мають значення не лише для розуміння потенційного життя на Марсі, а й для загальної біології стресу. RNP‑конденсати можуть бути універсальним механізмом виживання клітин у екстремальних середовищах, що відкриває нові перспективи для астробіології та досліджень адаптації живих організмів.