Китайський космічний телескоп вперше розкрив природу загадкових сигналів із глибокого космосу

Міжнародна команда астрономів уперше отримала переконливі докази того, що джерела швидких радіосплесків (FRB) можуть виникати не лише від ізольованих об’єктів, а й у подвійних зоряних системах. Висновки базуються на майже 20-місячному спостереженні повторюваного FRB 220529A за допомогою китайського радіотелескопа FAST («Око неба») та опубліковані в журналі Sci­ence.

Швидкі радіосплески — мілісекундні імпульси радіохвиль із глибокого космосу — залишаються однією з найбільших загадок сучасної астрономії. Більшість із них є одноразовими, проте деякі повторюються, що дозволяє вести довготривалі спостереження. FAST, розташований у провінції Ґуйчжоу, нині є найчутливішим інструментом для вивчення таких сигналів.

Прорив стався наприкінці 2023 року, коли дослідники зафіксували різке зростання параметра обертання (rota­tion mea­sure, RM) — показника магнітного середовища навколо джерела FRB. RM зріс у понад сто разів і протягом двох тижнів повернувся до попереднього рівня. Це свідчить про раптове потрапляння великої кількості намагніченої плазми, ймовірно, викинутої сусідньою зорею.

© Джерело: Y. Liu, X. Yang, Y.F. Liang, W.L. Zhang та Y. Li (PMO)

Астрономи припускають, що йдеться про корональний викид маси, подібний до сонячних, який взаємодіє з магнітаром — надзвичайно намагніченою нейтронною зорею. Таким чином джерело FRB може бути частиною подвійної системи, де магнітар і зоря-компаньйон створюють умови для повторюваних імпульсів.

Відкриття змінює уявлення про природу FRB: вони можуть виникати в різних середовищах, а не лише від ізольованих магнетарів. Це підтверджує нову об’єднану модель, яка пояснює, що всі FRB походять від магнетарів, але їхня поведінка залежить від оточення. Паралельні спостереження австралійським телескопом Паркса підтвердили результати, а автори наголошують, що досягнення стало можливим завдяки тривалій роботі команди та використанню найпотужніших телескопів світу.