Космічний телескоп Джейма Вебба показав, що відбувається, коли вмирає зоря, схожа на Сонце

Космічний телескоп Джеймса Вебба отримав найдетальніше інфрачервоне зображення туманності Гелікс — залишку зорі, що вмирає. Це відкриття дозволило вченим розглянути процес втрати зовнішніх оболонок зорі та вивільнення матеріалу, який у майбутньому може стати основою для формування нових планет.

Туманність Гелікс, розташована приблизно за 650 світлових років у сузір’ї Водолія, є однією з найближчих і найвідоміших планетарних туманностей. Завдяки інструменту NIR­Cam на борту телескопа Вебба вдалося побачити найдрібніші структури газу й пилу, включно зі стовпоподібними утвореннями, схожими на комети, що виникають під час взаємодії гарячого газу з холоднішими шарами.

У центрі туманності розташований білий карлик — щільне ядро зорі, яка колись була схожою на Сонце. Його випромінювання іонізує навколишній газ, створюючи різні зони: від гарячого іонізованого середовища біля ядра до холодних пилових хмар, де вже можуть формуватися складні молекули.

Порівняно з попередніми спостереженнями, зокрема телескопа Габбл, нові дані краще демонструють різницю між гарячими та холодними регіонами. Використані кольори відображають фізичні умови: синій відповідає найгарячішим ділянкам, жовтий — зонам утворення молекул водню, червоний — холодним областям із пилом.

Проєкт телескопа Вебба є спільною ініціативою NASA, Європейського космічного агентства (ESA) та Канадського космічного агентства (CSA). ESA забезпечила запуск ракетою Ari­ane 5 та надала частину наукових інструментів, включаючи NIR­Spec і половину обладнання MIRI.