Астрономи розгадали загадку утворення аномальних кристалів у холодних кометах

Астрономи вирішили давню загадку походження кристалічних силікатів у холодних кометах. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, показало, що протозоря EC 53 у туманності Серпент, розташована за 1300 світлових років від Землі, створює умови для перенесення цих мінералів із гарячих внутрішніх зон у холодні зовнішні області протопланетного диска.

EC 53 — молода зоря, яка ще перебуває на стадії формування. Вона переживає циклічні спалахи активності: приблизно кожні 18 місяців протягом близько 100 днів її внутрішні шари стають надзвичайно енергійними. Саме ці спалахи впливають на навколишній диск газу й пилу, де відбуваються ключові процеси зародження майбутніх планет.

Інфрачервоні спостереження космічного телескопа James Webb показали, що під час активних фаз у гарячій частині диска утворюються кристалічні силікати — форстерит і енстатит. Потужні зоряні вітри здіймають ці мінерали та переносять їх у холодніші області, де вони зберігаються й накопичуються. Це пояснює, як високотемпературні сполуки можуть опинятися в кометах, що формуються на периферії системи.

Науковці підкреслюють, що відкриття має фундаментальне значення. «Шаруваті викиди з EC 53 можуть переміщувати кристали назовні, ніби вони рухаються по космічному шосе», — зазначила професор Джонг‑Їн Лі з Сеульського національного університету. Її колега Дуг Джонстоун з Національної наукової ради Канади додав, що знайдені мінерали є звичними на Землі й становлять основу планетарних структур.

Команда дослідників побудувала карту руху кристалів у системі, показавши, як зоря створює й розподіляє частинки, значно менші за зерно піску. За оцінками, EC 53 залишатиметься вкритою пилом ще близько 100 тисяч років, протягом яких ці кристали можуть стати будівельним матеріалом для нових планет. Відкриття дає нове розуміння ранніх етапів формування планет у протопланетних дисках і пояснює походження матеріалів, що зустрічаються в кометах Сонячної системи.