Американські науковці вперше оприлюднили дані про секретну космічну програму Jumpseat

США офіційно розсекретили супутникову програму JUMPSEAT, яка майже 40 років залишалася під грифом таємності. Національне управління розвідки (NRO) підтвердило існування восьми апаратів, що працювали на високоеліптичних орбітах між 1971 і 1987 роками та стали одним із ключових етапів розвитку американської космічної розвідки.

Супутники JUMPSEAT були створені для перехоплення електромагнітних сигналів — комунікацій та випромінювання від систем озброєння й ракет. Вони працювали на орбіті типу Молнія з перигеєм близько 1000 км і апогеєм понад 40 000 км, що дозволяло довго перебувати над північними широтами, включно з територією тодішнього СРСР. За словами директора Центру вивчення національної розвідки NRO Джеймса Аутцена, така орбіта надала США нову точку спостереження для збору унікальної сигнал-розвідки з космосу.

Програма була результатом співпраці NRO та ВПС США в межах проєкту EARPOP, який мав на меті розширити можливості космічної розвідки за межі низької навколоземної орбіти, що використовувалася в попередніх програмах GRAB і POPPY. Перший супутник JUMPSEAT запустили у 1971 році з бази Ванденберг у Каліфорнії.

Основні завдання апаратів включали моніторинг розробки наступальних і оборонних систем противника. Дані, отримані під час перехоплення сигналів, передавалися на наземні станції у США. Останній супутник серії був виведений з експлуатації у 2006 році, після того, як певний час працював у режимі ретранслятора.

На зміну JUMPSEAT прийшли сучасні платформи. Сьогодні NRO розвиває “розосереджену архітектуру” — сузір’я зі сотень малих супутників, здатних ефективно працювати навіть в умовах загроз глушіння сигналів або знищення апаратів, що відповідає новим викликам космічної розвідки.