Астрономи заявили, що рідка вода може існувати поза межами зони життя у космосі

Вчені закликають переглянути традиційне уявлення про “зону придатності для життя” — область навколо зірки, де температура дозволяє воді залишатися у рідкому стані. Нові кліматичні моделі та дані, зокрема з телескопа Джеймса Вебба (JWST), вказують на те, що рідка вода, а отже й потенційні умови для життя, можуть існувати і поза межами цієї класичної зони.

У новому дослідженні, опублікованому 12 січня в Astro­phys­i­cal Jour­nal, автори доводять, що так звані синхронно обертові планети (tidal­ly locked plan­ets), які завжди повернуті до своєї зірки лише однією стороною, можуть утримувати рідку воду навіть на “нічній” стороні. Раніше вважалося, що такі планети зазнають атмосферного колапсу через надмірні перепади температур, але нові 3D-кліматичні моделі свідчать, що за наявності щільної атмосфери або океану тепло може ефективно розподілятися по всій поверхні планети.

Це означає, що межі придатної для життя зони для таких планет можуть проходити значно ближче до зірки, ніж вважалося раніше. Зокрема, це важливо для планет біля малих зірок класу M і K — саме на таких планетах JWST виявив сліди водяної пари та інших летких речовин у атмосферах теплих суперземель, що знаходяться дуже близько до своїх зірок.

Крім того, автори вказують, що варто переглянути й зовнішню межу зони придатності. Планети, що обертаються далеко від зірки, також можуть мати рідку воду — наприклад, у вигляді підлідних океанів, подібних до озер під крижаним покривом в Антарктиді. На Землі такі умови підтримують мікробне життя, що свідчить: наявність рідкої води на поверхні — не єдиний можливий критерій для оцінки придатності для життя.

Таким чином, дослідження розширює діапазон планет, які можуть розглядатися як потенційно населені, і відкриває нові напрями для пошуку життя поза межами Сонячної системи.