Вчені запропонували нову теорію, що пояснює зникнення кораблів і літаків у Бермудському трикутнику

Дослідники з платформи What If Sci­ence запропонували нову теорію, яка може пояснити давні загадкові зникнення кораблів і літаків у районі Бермудського трикутника. За словами Роналда Каппера, йдеться не про надприродні явища, а про природні процеси — зокрема, рідкісні викиди метану з морського дна, що могли тимчасово знижувати щільність води та впливати на роботу двигунів.

Гіпотеза передбачає, що такі умови були активними лише певний період у минулому, що пояснює зменшення кількості інцидентів у регіоні за останні десятиліття. Метан здатен зменшувати плавучість суден або порушувати стабільність польоту літаків на низькій висоті. Подібні явища фіксувалися й в інших частинах світу.

Бермудський трикутник охоплює близько 500 тисяч квадратних миль між Майамі, Бермудськими островами та Сан-Хуаном у Пуерто-Рико. Він привернув увагу ще у 1492 році, коли Христофор Колумб повідомив про дивне світіння. Найвідомішим випадком залишається зникнення корабля USS Cyclops у 1918 році разом із 306 членами екіпажу, причини якого досі не встановлені.

Попри численні спекуляції щодо аномальної магнітної активності чи інших вимірів, берегова охорона США наголошує, що в цьому регіоні не зафіксовано жодних географічних загроз. Страхові компанії, зокрема Lloyd’s of Lon­don, також не вважають його небезпечнішим за інші ділянки океану.

Хоча доказів бракує, гіпотеза про метанові викиди швидко набирає популярності в наукових дискусіях і соціальних мережах. Вона пропонує раціональне пояснення того, що довгий час подавалося як містика, і не виключає, що у минулому в районі Бермудського трикутника існували унікальні природні умови, які згодом зникли.