Вчені пояснили, чому життя у Сонячній системі існує лише на Землі

Життєздатність Землі могла залежати від дуже точного хімічного балансу під час її формування — до такого висновку дійшли дослідники з ETH Zurich під керівництвом Крейга Волтона та професорки Марії Шьонбехлер. Їхня робота, опублікована в журналі Nature Astron­o­my, показує, що саме правильна кількість кисню дозволила фосфору й азоту залишитися в мантії планети, а не зникнути в ядрі чи космосі.

Фосфор і азот є критично важливими для життя: перший входить до складу ДНК та РНК і бере участь у клітинному енергетичному обміні, другий — основа білків. За словами Волтона, під час утворення ядра планети кисню мало бути рівно стільки, щоб обидва елементи збереглися у верхніх шарах. Надлишок кисню призводив би до втрати азоту, а його нестача — до зникнення фосфору в ядрі.

Моделювання показало, що існує дуже вузький діапазон умов, коли і фосфор, і азот залишаються в мантії у достатній кількості. Вчені назвали його «хімічною зоною Золотоволоски». Саме в цьому діапазоні опинилася Земля близько 4,6 мільярда років тому, що й створило передумови для виникнення життя.

Інші планети формувалися за іншими сценаріями. Наприклад, Марс отримав більше фосфору, але значно менше азоту, що зробило його середовище менш сприятливим для розвитку життя. Це пояснює, чому навіть за наявності води умови на Марсі не були достатніми для появи складних біологічних систем.

Автори дослідження вважають, що їхні висновки можуть змінити підхід до пошуку життя поза межами Землі. Важливим стає не лише наявність води, а й хімічний склад зорі, від якого залежав баланс кисню під час формування планет. Саме тому, на думку Волтона, варто зосередитися на пошуку систем із зорями, подібними за складом до Сонця.