Вчені NASA запустили унікальний експеримент, що може пояснити найекстремальніші явища у Всесвіті

Науковці з Uni­ver­si­ty of Chica­go запустили експеримент PUEO (Pay­load for Ultra­high Ener­gy Obser­va­tions) для пошуку надвисокоенергетичних нейтрино — частинок із глибокого космосу, які можуть пояснити найекстремальніші явища у Всесвіті. Місію стартували з Антарктиди 20 грудня 2025 року на борту повітряної кулі NASA, яка піднялася на висоту близько 36,5 км. Після 23 днів польоту апарат повернувся 12 січня 2026 року з великим масивом даних.

20 грудня з Антарктиди запустили повітряну кулю, яка несе на борту місію NASA PUEO з виявлення радіосигналів від високоенергетичних нейтрино. Джерело: NASA/Scott Bat­taion

PUEO входить до першої серії місій NASA у межах програми Astro­physics Pio­neers, спрямованої на розширення можливостей астрофізичних досліджень. Головна мета — зафіксувати надвисокоенергетичні нейтрино, рідкісні частинки, здатні долати міжгалактичні відстані. Над створенням інструмента протягом п’яти років працювали науковці з шести університетів США разом із партнерами з Європи та Азії.

Ключовим елементом системи стали 96 надчутливих радіоантен, здатних уловлювати слабкі радіосигнали, що виникають під час зіткнення нейтрино з атомами антарктичного льоду. Перед запуском обладнання випробували на полігоні NASA в Техасі, після чого перевезли до Нової Зеландії та далі — в Антарктиду. Конструкція має значну довжину, тому запуск вимагав точних розрахунків, щоб уникнути проблем із різними шарами атмосфери.

Карта, що показує траєкторію місії NASA PUEO, запущеної з Антарктиди, з місцем приземлення в 200 милях від Південного полюса. Джерело: Cos­min Dea­conu

Під час польоту на висоті понад 36 км команда цілодобово контролювала роботу апарата. Через повільне обертання одна сторона довше перебувала під дією сонця, що могло перегріти електроніку. Попри це, місія пройшла успішно: сонячні панелі розгорнулися за планом, а додаткові антени підвищили чутливість системи. Корпус апарата був розроблений для роботи в екстремальних умовах, а система керування польотом забезпечувала стабільність і точність вимірювань.

Після завершення польоту апарат приземлився приблизно за 320 км від Південного полюса. Основна цінність місії — зібрані 50–60 терабайтів даних про можливі взаємодії нейтрино. Їхнє опрацювання може тривати до року, адже обсяг інформації надзвичайно великий. Науковці очікують, що результати допоможуть краще зрозуміти найпотужніші процеси у Всесвіті та розширять знання про фундаментальні закони фізики.