Вчені довели, що життя на Землі виникло випадково

Науковці пропонують змінити підхід у пошуках позаземного життя: замість орієнтації на планети з киснем варто звертати увагу на світи, де під час формування збереглися доступні для біосфери фосфор і азот. Нове дослідження пояснює, що без цих двох елементів життя у звичному для нас вигляді не може виникнути навіть за наявності води, адже фосфор є основою ДНК і РНК, а азот входить до складу білків.

Автори вводять поняття «хімічної зони Златовласки» — вузького діапазону умов, коли в кам’яній мантії планети зберігається оптимальна кількість азоту й фосфору. Провідний дослідник, доктор Крейг Волтон з ETH Zurich, наголошує: планета може виглядати придатною для життя — з океанами й сушею — але залишатися мертвою, якщо ключових елементів там майже немає.

Ключовим чинником є «кисневий баланс» під час формування планети. Коли розплавлена порода охолоджується, важкі елементи опускаються до ядра, а легші формують мантію та кору. Якщо кисню забагато, фосфор блокується в мантії, а азот витісняється в атмосферу й з часом зникає. Якщо кисню замало, фосфор зв’язується з важкими елементами й опиняється в ядрі, де він недоступний для біологічних процесів.

Моделювання показало, що лише дуже вузький діапазон кисню дозволяє зберегти багатий запас фосфору й азоту в мантії. Земля випадково опинилася саме в цій «хімічній зоні Златовласки», що може означати: придатні для життя світи набагато рідкісніші, ніж вважалося раніше. За оцінками Волтона, їх може бути лише 1–10% від попередніх прогнозів.

У дослідженні також зазначено, що Марс перебуває трохи поза цією зоною. Там більше фосфору, але значно менше азоту, а поверхня насичена солями, які отруюють ґрунт. Це робить планету непридатною для природного життя, і, як жартує Волтон, Ілон Маск має «вигадати спосіб змінити склад», щоб там можна було вирощувати їжу. Нові висновки підкреслюють: у пошуках життя варто дивитися не лише на воду й кисень, а й на фундаментальні хімічні умови, які визначають можливість існування біосфери.