Астрономи довели, що на Марсі існують активні гейзери вуглекислого газу

Науковці пояснили сезонні процеси на Марсі, які створюють гейзери та павукоподібні структури на поверхні планети. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, показує, як замерзлий вуглекислий газ у полярних регіонах навесні перетворюється на газ і виривається назовні, змінюючи вигляд марсіанського ландшафту.

Зображення поверхні Марса, на яких видно павукоподібні візерунки (а) та радіальні утворення (б), створені гейзерами CO2. Джерело: Nature

Взимку атмосфера Марса формує товстий шар CO₂-льоду. Коли приходить весна, сонячне світло проходить крізь прозорий лід і нагріває поверхню під ним. Газ накопичується у кишенях і зрештою прориває лід, утворюючи струмені зі швидкістю до 160 км/год, які вкривають площі діаметром до одного кілометра темними матеріалами.

Одним із результатів цих процесів є так звані «павуки» — аренеїформні утворення, що виглядають як мережа ліній, які розходяться від центру. Вони виникають, коли газ виходить крізь тріщини в льоду, залишаючи характерні сліди. За словами дослідниці NASA Лорен МакКіон, ці структури допомагають уточнити моделі сезонних змін на Марсі.

Збільшене зображення полярної крижаної шапки Марса, на якому видно чорні плями від ділянок потепління під шаром льоду, що містить CO2. Джерело: Школа інженерії та прикладних наук імені Джона А. Полсона Гарвардського університету.

На Землі подібних явищ немає: наші поверхневі процеси визначають вода, тектоніка та вітер. На Марсі головну роль відіграє газ, який у тонкій атмосфері поводиться інакше. Планетолог Г’ю Кіффер зазначає, що газ може піднімати лід і проривати його, створюючи струмені CO₂, які розносять піщинки та формують канали.

Дослідження показує, що Марс має власну активну геологічну динаміку. Гейзери та «павуки» є важливими для розуміння того, як змінюється поверхня планети з плином сезонів і які процеси визначають її розвиток.