Астрономи зафіксували рідкісне космічне явище, коли чорна діра розірвала зірку

Астрономи повідомили про унікальну космічну подію: близько 8 млрд років тому стався потужний спалах рентгенівського випромінювання, який може бути першим підтвердженням того, що білий карлик був розірваний чорною дірою проміжної маси. Дослідження під керівництвом Дун’юе Лі та Веньда Чжана з Китайської академії наук називає цей випадок «безпрецедентним» і вказує, що найкраще його пояснює саме припливове руйнування.

Співавтор роботи, астрофізик Університету Гонконгу Цзіньхун Чень, зазначив, що комп’ютерні моделі узгоджуються з даними спостережень. Поєднання надвисокої густини білого карлика та припливових сил чорної діри проміжної маси дає енергію джета й часові масштаби еволюції, які відповідають зафіксованим сигналам. Білі карлики — одні з найщільніших об’єктів у Всесвіті, поступаються лише нейтронним зорям і чорним дірам.

Науковці пояснюють, що розірвати білий карлик у видимій припливовій події може лише чорна діра у вузькому діапазоні мас. Зоряні чорні діри дали б коротші й слабші спалахи, а надмасивні проковтнули б карлик цілком. Саме чорні діри проміжної маси — від сотень до десятків тисяч мас Сонця — потрапляють у потрібний діапазон, але раніше таких подій не спостерігали.

Спостереження, записані за допомогою: а) ширококутного рентгенівського телескопа Ein­stein Probe; б) рентгенівського телескопа Ein­stein Probe для подальшого спостереження; в) рентгенівської обсерваторії Chan­dra; г) телескопа Hub­ble. (Li et al., Sci. Bull., 2026)

Сигнал зафіксував апарат Ein­stein Probe у липні 2025 року. З далекої галактики надійшов рентгенівський спалах EP250702a, який швидко згасав. Приблизно через добу після цього космічний телескоп NASA Fer­mi зареєстрував гамма-спалах. Дун’юе Лі наголосив, що ранній рентгенівський сигнал є ключовим і свідчить: це не був звичайний гамма-спалах.

Протягом 20 днів випромінювання ослабло більш ніж у 100 000 разів і перейшло від жорсткого до м’якого рентгенівського діапазону. Подія сталася на околиці галактики зі старими зорями, що відрізняє її від вибухів наднових. Порівняння даних у різних діапазонах показало: модель «білий карлик — чорна діра проміжної маси» найкраще пояснює швидку еволюцію та високу енерговіддачу. Про це заявив астроном Університету Гонконгу Лісінь Дай, а результати опублікували в журналі *Sci­ence Bul­letin*.