Американські вчені довели, що інциденти з НЛО у СРСР виявилися секретними ядерними випробуваннями

Нове дослідження американських наукоців нагадало, що одна з найяскравіших «хвиль» радянських спостережень НЛО у 1960‑х роках насправді була прикриттям секретної ядерної програми. У статті ветерана космічної галузі Джеймса Оберга для Air & Space Mag­a­zine пояснюється: загадкові світлові «серпи» у небі над Москвою та західними регіонами СРСР були результатом випробувань системи FOBS — орбітальної ядерної зброї, здатної обходити американські радари раннього попередження.

У 1967 році мешканці бачили дивні сяючі дуги, які з’являлися шість разів поспіль у сутінках. Радянська преса спершу трактувала їх як НЛО, і навіть виникли аматорські групи спостерігачів. Але після шостого випадку публікації раптово припинилися: у Москві зрозуміли, що йдеться про сліди від запусків ракети R‑36 Orb, створеної для доставки термоядерних боєголовок через Південний полюс у напрямку США.

Система була задумана як «зброя першого удару»: вона мала обійти північні радари й завдати несподіваного удару по командних центрах та стратегічних об’єктах. Проте точність залишалася низькою, а випробування порушували міжнародні домовленості — зокрема Договір про космос і резолюцію ООН 1963 року, що забороняли розміщення ядерної зброї на орбіті.

Американська розвідка швидко розкрила справжню природу цих запусків. Усього було проведено шість тестів, під час яких гальмівний маневр ракети створював у небі характерну «С»-подібну дугу. Вже за кілька місяців США офіційно заявили, що СРСР випробовує орбітальну систему першого удару.

Зрештою, R‑36 Orb виявилася недовговічною: її розміщення у шахтах біля Тюратама заборонили угоди SALT II, а ефективність знизилася після розгортання американських південних радарів і появи радянських підводних ракетоносців. Так звані «НЛО» виявилися не інопланетними сигналами, а слідами від секретних ядерних випробувань, які залишили свій слід у історії холодної війни.