Вчені знайшли на Чорнобильській АЕС організм, що перетворює радіацію на енергію

У зруйнованому енергоблоці Чорнобильської АЕС дослідники звернули увагу на гриб Cla­dospo­ri­um sphaeros­per­mum, який не лише витримує іонізувальне випромінювання, а й може демонструвати посилене зростання в його присутності. Це відкриття знову актуалізувало дискусію про те, чи здатні складні організми взаємодіяти з радіацією у спосіб, який раніше не був описаний.

Ще наприкінці 1990‑х мікробіологиня Неллі Жданова з НАН України виявила у приміщеннях над реактором 37 видів грибів, більшість із яких мали темне забарвлення через меланін. Домінував саме Cla­dospo­ri­um sphaeros­per­mum, який показував високі рівні радіоактивного забруднення. Тоді науковців здивувала сама різноманітність грибів у такому екстремальному середовищі.

Всередині Cla­dospo­ri­um sphaeros­per­mum: детальний огляд під мікроскопом. Джерело: Руї Томе/Атлас мікології

Подальші досліди, проведені Катериною Дадачовою та Артуро Касадеваллом у США, показали, що опромінення не пригнічує Cla­dospo­ri­um sphaeros­per­mum, а навпаки стимулює його ріст. Вони звернули увагу на роль меланіну, який може змінювати свою поведінку під дією випромінювання.

У 2008 році дослідники висунули гіпотезу про «радіосинтез» — процес, подібний до фотосинтезу, коли випромінювання поглинається й перетворюється на хімічну енергію. Меланін при цьому виконує захисну функцію та може брати участь у перетворенні енергії.

Водночас наукова спільнота наголошує, що цей механізм ще не доведений. Не зафіксовано процесів фіксації вуглецю, керованих випромінюванням, і не ідентифіковано чітких метаболічних шляхів. Реакція на опромінення також різниться між видами: наприклад, Wang­iel­la der­mati­tidis демонструє посилене зростання, тоді як Cla­dospo­ri­um cla­dospo­ri­oides лише збільшує вироблення меланіну без приросту росту.