Науковці описали чотири сценарії мабутнього Землі, які людство не переживе

Вчені описали чотири найімовірніші сценарії того, як Земля через сотні мільйонів років знову збере всі материки в один суперконтинент — і кожен із цих варіантів може створити кліматичні умови, з якими людство не впорається. Про це йдеться в дослідженні в Geo­log­i­cal Mag­a­zine, де майбутню карту планети пов’язують із тим, які океани розширюватимуться, а які — закриватимуться.

Автори нагадують, що Пангея почала розпадатися приблизно 200 млн років тому, сформувавши сучасну географію. Але тектонічні процеси не зупиняються: з часом плити можуть змінити «напрямок», і континенти знову зійдуться. Коли суша збирається в гігантський масив, це змінює океанічні течії, циркуляцію тепла і розподіл вологи — аж до сценаріїв, які здатні запустити хвилю глобального вимирання.

Перший сценарій назвали Новопангея: Атлантика продовжує розширюватися, а Тихий океан — стискатися через зони субдукції у «Вогняному кільці», де, як зазначають автори, відбувається близько 80% сильних землетрусів у регіоні. За цією моделлю Америка віддаляється від Європи й Африки, зіштовхується з Антарктидою, а потім зливається з об’єднаними Африкою, Європою та Азією; Австралія приєднується до Східної Азії.

Другий варіант — Пангея Проксіма: Атлантичний та Індійський океани розширюються доти, доки нові зони субдукції не «потягнуть» континенти до злиття. У підсумку формується кільцеподібний суперконтинент, який оточує невеликий океанічний басейн у центрі. Третій сценарій — Ауріка: і Тихий океан (приблизно 200 млн років) і Атлантика (приблизно 180 млн років) у перспективі закриваються, тоді як наймолодший Індійський океан (приблизно 140 млн років) продовжує відкриватися, і всі сім континентів сходяться вздовж екватора.

Четверта модель — Амасія: Атлантичний і Тихий океани залишаються відкритими, натомість закривається Північний Льодовитий океан. Майже всі континенти, окрім Антарктиди, зміщуються на північ і концентруються біля Північного полюса, а Антарктида лишається ізольованою. Окреме дослідження в Geo­chem­istry, Geo­physics, Geosys­tems, яке використовувало 3D глобальні кліматичні моделі для Ауріки та Амасії, показало різку різницю: для Амасії припускають збої глибоководної циркуляції, що переносить тепло від екватора до полюсів, і фізик NASA Майкл Вей попереджає, що це «може зробити полюси холоднішими та постійно вкритими льодом». Для Ауріки, навпаки, описують тепліший світ — приблизно на 3°C — і, можливо, сухіший.

Дослідники підкреслюють, що в будь-якому сценарії злиття континентів посилює конкуренцію видів за ресурси й підвищує ризик масового вимирання. Водночас прогнози на 200 млн років уперед мають багато невідомих: доцент Клемсонського університету Алекс Пуллен звертає увагу на непередбачуваність майбутньої рослинності, яка впливає на хімію атмосфери, хмарність і альбедо, а також на складність оцінки викидів парникових газів від майбутнього вулканізму й ролі аерозолів.

Майкл Вей додає, що невідомо, як довгострокову траєкторію планети змінять сучасні кліматичні процеси й забруднення океану пластиком, а доцент Жуан К. Дуарте підсумовує: «Сам лише інтелект не гарантує довгострокового успіху. Технологічні можливості включають здатність до самознищення… Щоб вид проіснував від 50 до 250 мільйонів років у майбутньому, йому потрібно жити в гармонії зі своєю екосистемою».