Астрономи заявили, що Марс пережив один з найпотужніших сонячних штормів за всю історію космічних спостережень

У травні 2024 року найбільша за понад два десятиліття сонячна буря вдарила не лише по Землі, а й по Марсу. Нове дослідження, опубліковане в Nature Com­mu­ni­ca­tions, показало: атмосфера Червоної планети отримала рекордний приплив електронів, а європейські апарати Mars Express та Exo­Mars Trace Gas Orbiter зафіксували, як «супершторм» буквально наелектризував верхні шари атмосфери.

За даними радіаційного монітора TGO, апарат за 64 години набрав дозу, еквівалентну 200 звичайним дням. У верхній атмосфері на висоті близько 110 км кількість електронів зросла на 45%, а на висоті 130 км — на 278%, що стало рекордним показником для цього шару. Обидва орбітери пережили комп’ютерні збої через високоенергетичні частинки, але швидко відновили роботу завдяки радіаційностійким компонентам і системам виправлення помилок.

Для дослідження атмосфери Марса два орбітальні апарати ЄКА використовують техніку, яка називається «радіоокультація». Джерело: Європейське космічне агентство

Ключовим інструментом стала методика «орбітер-орбітер» радіоокультації: Mars Express передавав сигнал на TGO, коли той заходив за марсіанський горизонт. Атмосфера заломлювала сигнал, і за цими змінами вчені відновлювали структуру шарів та щільність електронів. Для перевірки результатів використали також дані місії NASA MAVEN.

Дослідники наголошують, що реакція Марса на сонячні бурі відрізняється від Землі. У нашої планети є глобальне магнітне поле, яке відхиляє частинки та створює полярні сяйва. У Марса такого щита немає, тому енергія бурі ефективніше «закачується» у верхню атмосферу, спричиняючи масову втрату електронів нейтральними атомами.

Окрім фундаментальної науки, відкриття має прикладне значення. Перенасичення атмосфери електронами може погіршувати проходження радіосигналів і роботу радарів, що важливо враховувати під час планування майбутніх місій. Вчені також підкреслюють: подібні явища могли відіграти роль у довгостроковій еволюції Марса, сприяючи втраті атмосфери та води в космос.