Науковці підтвердили ключову біблійну деталь про розп’яття Ісуса через 2000 років

У журналі Jour­nal of the Amer­i­can Med­ical Asso­ci­a­tion опубліковано свіже наукове дослідження, яке аналізує історичні описи страти через розп’яття. Автори дійшли висновку, що смерть Ісуса могла настати внаслідок поєднання значної крововтрати та виснаження, що призвело до порушення дихання.

У роботі зазначається, що бичування перед стратою могло спричинити серйозні ушкодження та ослаблення засудженого. Це узгоджується з описами, де він не зміг самостійно нести поперечину хреста до місця страти.

Дослідники описують механіку розп’яття: руки прибивали до поперечини, після чого конструкцію піднімали й ноги закріплювали на вертикальній опорі. Таке положення тіла ускладнювало нормальне дихання, що з часом посилювало виснаження.

Окремо згадується прокол списом у бік, який розглядається як остаточне підтвердження смерті з боку римського воїна. На момент зняття з хреста, за висновками авторів, Ісус уже був мертвим.

Дослідження підкреслює, що висновки базуються на зіставленні текстових свідчень із сучасними знаннями про фізичні наслідки страти. Такий підхід дозволяє пояснити, чому розп’яття вважалося однією з найжорстокіших форм покарання у давнину.