Швейцарські вчені довели, що життя на Землі виникло завдяки унікальному хімічному збігу

Нове дослідження науковців з ETH Zurich пропонує інший погляд на те, чому Земля стала придатною для життя. Автори припускають: справа могла бути у рідкісному «хімічному збігу» під час формування ядра планети. Саме тоді встановився рівень кисню, який виявився майже ідеальним для збереження на поверхні двох ключових елементів — фосфору та азоту. Без цієї рівноваги кам’яниста планета може виглядати схожою на Землю, але не мати потрібної хімічної основи для розвитку біології.

Критичним був період, коли молода планета була розплавленою: важкі метали осідали в центр, а розподіл інших елементів залежав від кількості кисню. Якщо його було замало, фосфор «провалювався» в ядро разом із залізом. Якщо забагато — азот легше втрачався в космос. Моделювання показало, що лише вузький діапазон «середнього» рівня кисню дозволяє утримати обидва елементи.

Земля, за висновками дослідників, близько 4,6 млрд років тому потрапила саме в цей вузький «коридор». Це дало достатньо фосфору й азоту для подальшої еволюції життя. Для порівняння, на Марсі баланс міг скластися інакше: більше доступного фосфору, але менше азоту.

Робота зміщує акцент у пошуку позаземного життя. Наявність рідкої води — лише одна умова. Не менш важливо, як формувалося ядро планети й які елементи вона змогла утримати. Оскільки планети утворюються з того самого матеріалу, що й їхні зорі, хімія зорі може підказати, чи здатна система породити світ із придатним для життя набором елементів.