Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Науковці знайшли найдавнішого можливого предка людини
На Балканах археологи зробили відкриття, яке може змінити наукове уявлення про ранню еволюцію людини. У Болгарії, на ділянці Азмака, знайдено скам’янілу стегнову кістку Graecopithecus freybergi віком понад 7,2 мільйона років. Це перший повний зразок, який дозволив оцінити рухові можливості примата, якого вчені називають потенційним найдавнішим відомим предком людини.
Кістка належала самцю вагою близько 24 кг і має видовжену шийку стегна — ознаку, яку палеоантропологи вважають ключовим індикатором здатності до прямоходіння. Детальний анатомічний аналіз показав, що Graecopithecus був перехідною формою: він міг пересуватися як на двох, так і на чотирьох кінцівках, але вже не був добре пристосований до життя виключно на деревах.
Морфологія знахідки споріднює її з пізнішими гомінінами — Orrorin, Australopithecus, Paranthropus і Homo. Це доводить, що розвиток прямоходіння був багатофазним процесом, у якому ранні примати поступово адаптувалися до життя на землі.
Ключовим чинником стала зміна клімату наприкінці міоцену: густі ліси Східного Середземномор’я зникали, поступаючись саванам і напівпустелям. Такий екологічний тиск змусив предків людини спускатися з дерев і пристосовуватися до нових умов, що стимулювало розвиток двоногості.
Науковці припускають, що саме ці ранні двоногі істоти могли мігрувати з Євразії до Африки, де дали початок подальшій гілці еволюції людини. Знахідка Graecopithecus у Болгарії та Греції стає важливим доказом того, що витоки людства можуть бути старшими й географічно ширшими, ніж вважалося раніше.
