Науковці пояснили занепад однієї з найрозвиненіших цивілізацій за допомогою 3000-річних кісток

Вчені розшифрували понад 55 тисяч написів на давньокитайських «оракульних кістках» і встановили, що посилення тайфунної активності могло стати одним із чинників занепаду династії Шан близько 3000 років тому. Поєднання археологічних текстів із палеокліматичними реконструкціями, штучним інтелектом і фізичним моделюванням показало: екстремальні погодні явища могли суттєво впливати на культурні зміни у внутрішніх районах Китаю.

Оракульні кістки — написи на панцирах черепах і лопатках волів — є однією з найдавніших систем письма, що стала предком сучасних китайських ієрогліфів. Саме ці тексти стали ключовим джерелом для нового дослідження, яке поєднало кількісний аналіз археологічних даних із сучасними кліматичними моделями.

Результати показали, що тайфуни могли серйозно загрожувати виживанню та розвитку культур у різних регіонах. За оцінками, посилення екстремальних погодних явищ уразило Китайську центральну рівнину приблизно між 1850 і 1350 роками до н.е. У написах простежується тривога через інтенсивні опади, а моделювання вказало на різкі скорочення населення, які тепер пов’язують із повенями, спричиненими прибережними тайфунами.

Автори роботи зазначають, що саме зростання штормової активності могло призвести до культурних змін, падіння чисельності населення та переміщення людей у безпечніші райони. Це мало несподівані руйнівні наслідки для внутрішніх територій Китаю в бронзову добу.

Окремо моделювання показало, що царство Шу на Чендуській рівнині також зазнавало посилених штормів приблизно між 850 і 500 роками до н.е. Археологічні дані підтверджують переміщення населення на вищі ділянки через повені. Таким чином, кліматичні процеси могли відіграти ключову роль у давніх культурних зрушеннях, впливаючи на розвиток і занепад цивілізацій у різних регіонах Китаю.