Нові дані космічного телескопа James Webb можуть розкрити природу перших чорних дір у Всесвіті

Телескоп James Webb від самого початку роботи почав фіксувати загадкові «червоні крапки» (LRDs), які спершу вважалися надзвичайно давніми та зрілими галактиками. Нове дослідження міжнародної групи науковців пропонує альтернативну гіпотезу: ці об’єкти можуть бути не галактиками, а своєрідними зорями з надмасивними чорними дірами в центрі.

Особливу увагу дослідники приділили одній із таких крапок, яку назвали «Cliff». Вона розташована на відстані близько 11,9 мільярда світлових років і має атмосферу, занадто щільну для звичайної зорі. Аналіз показав, що всередині може ховатися чорна діра, яка поглинає речовину з усіх боків і перетворює її на енергію, що світиться червоним.

Спектральні дані вказують, що LRDs не мають достатньої температури, аби бути типовими гарячими зорями. Водночас їхнє світіння нагадує активні ядра галактик, хоча чорна діра в центрі не проявляється так, як у відомих прикладах — її може приховувати щільна газова оболонка, яка імітує зоряну атмосферу.

Дослідники припускають, що «Cliff» та інші подібні об’єкти можуть бути ранніми стадіями формування надмасивних чорних дір, які згодом опиняються в ядрах галактик. Це відкриття ставить нові запитання про еволюцію космосу та природу світла, яке ми бачимо з найдавніших епох.

LRDs залишаються загадкою, але їхнє вивчення може допомогти зрозуміти, як виникали перші чорні діри та які процеси формували структуру Всесвіту. Нові дані з Webb і майбутніх телескопів можуть стати ключем до розгадки цього феномену.