Фізик з Гарварду заявив, що рай може існувати за межами видимого Всесвіту

Колишній викладач фізики Гарварду Майкл Гійєн спричинив резонанс у науковій спільноті, заявивши, що «рай може мати фізичну адресу». У своїй публікації він поєднав космологічні концепції — закон Габбла та космічний горизонт — із релігійними образами, припустивши, що «небеса» можуть розташовуватися за межами видимого Всесвіту, приблизно за 273 мільярди трильйонів миль.

Заява викликала швидку реакцію астрономів. Вони наголошують, що космічний горизонт — це не фізичне місце, а межа спостережуваного Всесвіту, зумовлена швидкістю світла та віком космосу. «Всесвіт майже напевно продовжується далі, але немає наукових підстав вважати, що там починається божественне царство», — зазначив астроном Алекс Джіаннінас із Коледжу Коннектикуту.

Дискусія торкнулася ширшої тенденції, коли деякі фізики та мислителі публічно обговорюють ідеї, що межують із релігійними чи метафізичними уявленнями. Фізик Майкл Правіца з Університету Невади визнає, що такі концепції належать радше до метафізики, ніж до фізики, і припускає, що «рай» може існувати не поза Всесвітом, а в інших вимірах. Водночас він наголошує: експериментально перевірити це неможливо.

Науковці підкреслюють: подібні твердження не можуть бути частиною наукової дискусії без перевірюваних прогнозів та доказів. «Надзвичайні заяви потребують надзвичайних підтверджень», — наголошують вони.

Попри критику, історія науки показує, що багато проривних ідей починалися як неперевірні гіпотези. Саме ця межа між натхненням і доказами знову стала предметом гострих дебатів у науковій спільноті.