Вчені знайшли новий спосіб виявляти придатні для життя планети біля карликовиз зірок

Астрономи запропонували новий спосіб дослідження впливу зірок на свої планети — використання природних «станцій космічної погоди», які формуються навколо частини молодих M‑карликів. Про це повідомив дослідник Карнегі Люк Боумa на зустрічі Американського астрономічного товариства (AAS 247) у Фініксі.

M‑карлики — це менші й холодніші за Сонце зорі, більшість із яких має принаймні одну кам’янисту планету розміром із Землю. Хоча такі світи часто непридатні для життя через спалахи та інтенсивне випромінювання, вони залишаються важливими лабораторіями для розуміння того, як зорі формують умови навколо своїх планет.

Боумa разом із Моірою Джардін з університету Сент-Ендрюса дослідив так звані «складні періодичні змінні» M‑карлики — молоді зорі, що швидко обертаються й демонструють регулярні падіння яскравості. За допомогою спектроскопічних «фільмів» вони довели, що ці затемнення спричинені великими скупченнями холодної плазми, які утримуються магнітним полем зорі у формі тора.

Такі плазмові структури діють як природні станції космічної погоди: вони дозволяють відстежувати рух і концентрацію частинок поблизу зорі та силу її магнітного поля. За оцінками дослідників, щонайменше 10% M‑карликів мають подібні плазмові утворення на ранніх етапах життя.

Це відкриття дає новий інструмент для вивчення того, як зоряні частинки впливають на планети й їхню потенційну придатність до життя. Наступним кроком стане визначення походження плазми — чи вона утворюється самою зорею, чи надходить із зовнішніх джерел.

Науковці наголошують: хоча поки невідомо, чи можуть планети навколо M‑карликів бути придатними для життя, саме «космічна погода» може стати ключем до відповіді на це питання.