Штучний інтелект змусив розвідку працювати як 70 років тому

Штучний інтелект, всупереч очікуванням, не витісняє агентурну розвідку, а навпаки — посилює попит на неї. Така теза лежить в основі статті, опублікованої в журналі ЦРУ Stud­ies in Intel­li­gence. Її автор, колишній офіцер Центрального розвідувального управління, стверджує, що поширення ШІ парадоксально повертає спецслужби до методів середини XX століття.

Основна логіка аргументу полягає в тому, що ШІ підриває довіру до будь-яких цифрових комунікацій. Якщо будь-яке повідомлення — електронний лист, відеодзвінок або знімок — може бути підробленим за допомогою генеративних моделей, то надійним залишається лише безпосередній людський контакт. Особисті зустрічі, короткі «brush pass» передачі документів на вулиці, мертві скриньки — всі ці класичні прийоми HUMINT набувають нової актуальності саме тому, що їх неможливо сфабрикувати дистанційно.

Автор також вказує на загрозу з боку самих агентів: тепер кожен, хто хоче впровадити дезінформацію, може скористатися великою мовною моделлю для генерації правдоподібних фальшивих донесень. Чим переконливіший текст, тим важче відрізнити справжній витік від цілеспрямованого маніпулювання. За словами дослідника, методи виявлення дипфейків існують і вдосконалюються, але й контрзаходи теж не стоять на місці.

З іншого боку, ШІ ускладнює роботу самих розвідників «в полі»: алгоритми здатні аналізувати відеопотоки з камер і виявляти підозрілу поведінку з точністю, що перевищує людські можливості. Це робить традиційне стеження та антиспостереження значно складнішим.

Водночас автор не відкидає корисність ШІ в розвідувальній роботі. Інструменти на його основі здатні обробляти масиви відкритих даних, моделювати психологічні профілі потенційних агентів і допомагати оперативникам формулювати переконливіші повідомлення в ході вербування. Однак, на переконання дослідника, жодна з цих функцій не скасовує необхідності живої людської взаємодії між оперативником і агентом — адже збір розвідданих від людей «є людським бізнесом у кінцевому підсумку».

Аргумент суперечить поширеній думці, що прогрес у технічних засобах збору розвідки — супутникова зйомка, перехоплення сигналів, кібероперації — поступово витісняє агентурну роботу. Автор дотримується протилежної позиції: в умовах ШІ-насиченого інформаційного середовища саме людський елемент стає незамінним і набуватиме ще більшої ваги в майбутньому.