Плани NASA щодо повернення людини на Місяць під загрозою

Амбітні плани NASA повернути людину на Місяць до 2028 року опинилися під серйозною загрозою зриву. Офіс генерального інспектора агентства оприлюднив аудиторський звіт, у якому застерігає: розробка скафандрів нового покоління суттєво відстає від графіка, а без них висадка астронавтів на місячну поверхню фізично неможлива.

Оригінальні терміни виявилися надто оптимістичними — вони вже зсунулися більш ніж на рік. Якщо проєкт повторить типову для космічних програм динаміку затримок, ключові випробування скафандрів можуть не відбутися аж до 2031 року — на три роки пізніше, ніж NASA планує здійснити пілотовану місію. Нинішні скафандри агентства, якими користуються на борту Міжнародної космічної станції, створені понад 50 років тому і не проходили серйозної модернізації щонайменше два десятиліття. Місячні костюми часів Apol­lo також непридатні для сучасних місій — потрібні принципово нові розробки.

Щоб вирішити проблему, ще у 2022 році NASA уклало контракти з двома компаніями — Axiom Space та Collins Aero­space — на розробку скафандрів, здатних працювати як на місячній поверхні, так і в умовах мікрогравітації на МКС. Угода передбачала не купівлю костюмів у власність, а оренду послуг виходу у відкритий космос у комерційних постачальників. Загальна вартість контракту сягає $3,1 млрд.

Проте вже у 2024 році Collins Aero­space вийшла з проєкту, визнавши, що не здатна витримати терміни NASA. Axiom Space залишилася єдиним виконавцем, що, за оцінкою аудиторів, суттєво підвищує ризики: будь-яка нова затримка тепер повністю залежить від одного підрядника, а конкуренція, яка могла б стимулювати прогрес, зникла. Додаткову складність створює необхідність встигнути випробувати скафандри на МКС до планованого виведення станції з експлуатації близько 2030 року — вікно можливостей стрімко звужується.

Звіт з’явився невдовзі після успішного завершення місії Artemis II: астронавти NASA Рід Вайзман, Віктор Гловер і Крістіна Кох разом із канадським астронавтом Джеремі Хансеном здійснили десятиденний обліт Місяця, подолавши відстань, більшу за будь-яку, на яку людина будь-коли летіла у космос. Адміністратор NASA Джаред Айзекман назвав місію «бездоганною» і підтвердив курс на висадку та будівництво місячної бази до 2028 року.

Однак експерти залишаються стриманими в оцінках. Кетлін Льюїс, куратор відділу міжнародних космічних програм і скафандрів Смітсонівського національного музею авіації та космонавтики, зазначила, що скафандр історично завжди був останньою деталлю в головоломці пілотованих польотів. Космічний історик Чиказького університету Джордан Бімм поставив риторичне запитання: що стане головним вузьким місцем — посадковий модуль чи скафандр? І сам відповів: без скафандра для виходу на поверхню місячна висадка просто не має сенсу.

Аудитори рекомендували NASA залучити більше учасників ринку для відновлення конкуренції, а також розробити єдині стандарти сумісності між скафандрами та місячними апаратами. Агентство погодилося з рекомендаціями і пообіцяло підготувати відповідні документи до 31 грудня 2027 року. Проте при мільярдних інвестиціях і репутаційних ставках, що зростають, скафандр перетворився на один із найкритичніших бар’єрів на шляху людства до повернення на Місяць.