Що відбувається з тілом після смерті: відомий астрофізик пояснив науково

Відомий американський астрофізик, письменник і ведучий подкастів Ніл деГрасс Тайсон пояснив, що відбувається з людським тілом після смерті — і чому особисто обрав традиційне поховання замість кремації. Свої міркування він виклав у випуску подкасту StarTalk від 31 березня, який набрав понад мільйон переглядів.

Основою для роздумів вченого став перший закон термодинаміки — закон збереження енергії, згідно з яким енергія не може бути створена чи знищена, а лише перетворюється з однієї форми на іншу. Навіть після зупинки серця і мозку тіло людини зберігає хімічну енергію, накопичену протягом усього життя завдяки їжі, фізичній активності та формуванню органів, м’язів і тканин.

При традиційному похованні ця енергія переходить до мікроорганізмів — бактерій, грибків та іншої мікрофлори, які розкладають білки, жири та вуглеводи тіла. Частина енергії перетворюється на тепло, що нагріває ґрунт, а інша частина стає новою хімічною енергією і передається далі харчовим ланцюжком — рослинам і тваринам. «Я віддаю землі стільки, скільки вона дала мені протягом усього життя», — пояснив Тайсон своє рішення бути похованим.

Кремація має зовсім інший сценарій. Тепло, що утворюється під час спалення тіла, не залишається на Землі — воно випромінюється у вигляді інфрачервоного випромінювання і з швидкістю світла розлітається у космос. За словами Тайсона, рідні кремованої людини можуть навіть уявно відстежувати, де перебуває ця енергія: якщо кремація відбулася чотири роки тому, випромінювання вже досягло найближчої зоряної системи — Альфа Центавра.

Сам астрофізик обрав поховання, однак підкреслив, що кремація аж ніяк не означає «марну витрату» енергії — просто її фінальна подорож виявляється значно масштабнішою. В обох випадках людина залишається частиною Всесвіту, лише у різній формі.

Коментарі під відео на YouTube-каналі StarTalk розділили глядачів на два табори. Одні захоплено писали: «Я повернуся до зірок» і «Летіти до Альфа Центавра зі швидкістю світла звучить куди романтичніше, ніж бути з’їденим комахами». Інші відстоювали поховання: «Твої частинки переробляються на Землі і ще довго слугуватимуть ресурсом для мільярдів істот і рослин». Дехто також зауважив, що сучасні металеві труни й бальзамування суттєво уповільнюють природне розкладання, і запропонував альтернативу — «зелений поховальний обряд», за якого тіло без хімічної обробки й саркофага вкладають просто в землю, а над могилою садять дерево. Дерево живиться азотом, фосфором і калієм, що виділяються під час розкладання, — і коло замикається.