Вчені з NASA десятиліттями приховували аудіо з обговорення місії «Аполлон-16»

Пентагон оприлюднив третю партію документів про НЛО — і цього разу серед матеріалів опинилися аудіозаписи закритих брифінгів NASA після місії «Аполлон-16», у яких один із учасників прямо згадує «інопланетну зоряну базу» на зворотному боці Місяця. Ця репліка не потрапила до офіційних стенограм місії 1972 року.

У 55-хвилинному записі обговорюються незвичні показники гравітації, лазерні виміри та аномалії, зафіксовані на темному боці Місяця. Увага учасників зосереджена на тому, що один із них описує як «велику діру» поблизу кратера Ван де Грааф — утворення, відомого незвичними магнітними та геохімічними характеристиками. «Це може бути інопланетна зоряна база або щось подібне. Але перейдемо до наступного слайду з видом на видимий бік Місяця», — звучить у записі. Контекст цього коментаря із самого аудіо до кінця не зрозумілий. Місія «Аполлон-16» тривала з 16 по 27 квітня 1972 року: астронавти Джон Янг і Чарльз Дюк досліджували гірський рельєф Місяця, тоді як Томас «Кен» Меттінглі залишався на орбіті.

Серед інших резонансних документів — розсекречена телеграма ЦРУ про інцидент над столицею Зімбабве. 2 липня 2008 року НЛО зависло безпосередньо над міжнародним аеропортом Хараре на невизначеній висоті. Очевидці описували об’єкт як дископодібний із порожнистим центром і рядом обертових вогнів на нижній поверхні. У певний момент від апарата відходили промені світла. Поява об’єкта поставила американську розвідку на бойову готовність — виникли підозри щодо можливої ворожої діяльності іноземних держав.

До пакету також увійшов тритомний меморандум ВМС США 1948 року, у якому військово-морські сили наказували особовому складу негайно звітувати про будь-які спостереження «літаючих дисків». ВПС США тоді попереджали флот, що хвиля подібних явищ лише починається: «Директор розвідки ВПС повідомив Морський департамент, що цикл повторної появи «літаючих дисків» стає очевидним, і початок нового інтервалу є неминучим». Окремо задокументовано показання морських офіцерів, які спостерігали НЛО, що занурювалися в океан на надзвичайній швидкості, не змінюючи курсу, — можливості, якої, на думку дослідників, людство досі не має.

Файли містять і цілком земні, але не менш приголомшливі свідчення. Звіт ФБР 2024 року фіксує показання офіцера армійської розвідки та чотирьох його підлеглих, які у лютому 2022 року поблизу Колорадо-Спрінгс спостерігали дивний об’єкт над горою Шайєнн — штаб-квартирою колишнього командування НОРАД. Апарат описували як схожий на картоплину: білувато-кремовий, злегка напівпрозорий із мерехтінням, вкритий нерівномірними панелями, що нагадували «луску риби». Через дві хвилини він раптово зник — ніби активував режим невидимості.

Серед свіжих матеріалів — також звіт ФБР 2026 року про червоні кулі-орби, які житель північного сходу США зафіксував у своєму дворі в липні 2025 року: всередині кожного червоного сфероїда діаметром близько 90 сантиметрів мерехтіло яскраво-біле «плазмове сонце» завбільшки з баскетбольний м’яч. Двоє орбів згодом злилися в один і зникли. Окремо задокументовано спостереження групи федеральних агентів у жовтні 2023 року на заході США: вони описували помаранчеві кулі, що «вилуплювали» менші червоні вогні, об’єкти, які імітували фари автомобілів, а за наближення безшумно зависали на висоті 4–6 метрів над землею та дрейфували геть. З моменту запуску сайту у травні Пентагон зафіксував понад 1,7 мільярда звернень з усього світу — і, судячи з усього, інтерес до теми лише зростає.