Нова версія ChatGPT зламала нерозкриту шифровку Enigma часів Другої світової

Новітній штучний інтелект GPT‑6 Astra розшифрував німецьке військове повідомлення, зашифроване машиною Enig­ma ще 10 липня 1941 року. Шифровка під кодовою назвою MVUEH була у відкритому доступі для криптоаналітиків із 2005 року, проте жодному дослідникові так і не вдалося відновити її зміст. Штучному інтелекту на це знадобилося близько двох діб.

Повідомлення надіслала німецька армія підрозділу СС «Мертва голова» в розпал бойових дій на Східному фронті. Воно входило до невеликої групи збережених шифровок Enig­ma, для яких оригінальний текст досі залишався невідомим.

Примітно, що Astra не отримувала конкретного завдання зламати саме цю шифровку. Модель просто запитали, чи зможе вона самостійно впоратися з будь-якою нерозкритою загадкою з дослідницького ресурсу Cryp­to Cel­lar. Штучний інтелект проаналізував перелік і сам обрав повідомлення №172. Він припустив, що воно може бути пов’язане із сусідньою шифровкою №173, для якої текст уже був відомий. Ключовою зачіпкою стало ймовірне повторення назви населеного пункту «ROSENOW ROSENOW».

Оперуючи цим фрагментом як можливою частиною оригінального тексту, Astra приступила до підбору налаштувань Enig­ma. Для цього вона самостійно написала необхідні інструменти мовами програмування Python і C++, зокрема створила програмний симулятор Enig­ma та аналог машини Bombe — тієї самої, яку союзники використовували під час війни для пришвидшення злому шифрів.

У результаті 82-символьна шифровка перетворилася на німецький текст із типовими для військових повідомлень скороченнями й помилками: «BTTE UM ANGABE DES MARSQWEGES X BEFINDE MIQ IN X ROSENOW ROSENOW X SOFORT FUNKANTWORT X WASCHBBSCH». Приблизний зміст: «Прошу вказати маршрут руху. Перебуваю в Розенові, Розенові. Негайно відповісти по радіо». Додаткову складність створювала помилка в оригінальному тексті — для класичного криптоаналізу такі помилки особливо небезпечні, адже більшість методів злому Enig­ma спираються на припущення про наявність у шифровці певних слів чи фраз.

Дослідники Cryp­to Cel­lar зазначають: те, що Astra зробила за два дні, у людини зайняло б тижні або й місяці. Зараз фахівці вивчають журнали роботи моделі, щоб зрозуміти послідовність її дій і з’ясувати, як їй вдалося знайти рішення так швидко.

Для GPT‑6 Astra це вже не перший подібний результат. Раніше повідомлялося, що та сама модель допомогла розшифрувати німецьке повідомлення часів Першої світової війни віком 108 років. Показово, що розробка методів машинного злому Enig­ma під час Другої світової свого часу прискорила розвиток перших обчислювальних машин — а тепер схожі завдання вирішує вже сучасний штучний інтелект, який самостійно обирає стратегію й пише потрібні інструменти.