Науковці дослідили, що людина всього на 8% унікальніша за приматів

Дослідники зі США та Китаю провели найповніше порівняння геномів людини та інших приматів, щоб з’ясувати, які генетичні зміни відповідають за унікальні людські риси, як-от великий мозок, високий інтелект і складну поведінку.

Науковці проаналізували геноми 14 видів приматів, включно з людиною, шимпанзе, горилою, орангутангом, бонобо і макакою. Вони виявили, що близько 8% геному людини відрізняється від геномів інших приматів за рівнем експресії (активності) генів.

Більшість цих відмінностей пов’язані з роботою мозку, імунної системи та репродуктивних органів. Наприклад, у людини підвищена експресія генів пов’язана із нейрогенезом (утворенням нових нервових клітин), нейропластичністю (здатністю нервових з’єднань змінюватися під впливом досвіду) і навчанням.

“Ми хотіли зрозуміти, які гени і які механізми лежать в основі еволюції людини”, — розповів один з авторів дослідження Чжан І з Шанхайського інституту біохімії та клітинної біології. Він додав, що ці дані можуть допомогти вивчати розвиток людського мозку, а також хвороби, пов’язані з його порушеннями, такі як аутизм, шизофренія і біполярний розлад.

1 червня 2023 року дослідження було опубліковане у фаховому журналі Sci­ence Advances.

Дане дослідження не єдине, яке займається вивченням генетичного зв’язку між людиною і мавпою. В інших роботах вчені намагаються створити істот, які складаються з клітин різних видів. Наприклад, у Китаї створили гібридних ембріонів людини та мавпи, пересадивши в них людські стовбурові клітини. Метою такого експерименту було з’ясувати, чи можна вирощувати людські органи всередині тварин для трансплантації.

Однак такі досліди викликають багато етичних запитань і справедливої критики. Наукова спільнота демократичних країн попереджає — створення так званих химер може призвести до порушення природного балансу в природі, а також до появи істот із невизначеним статусом і правами.