Вчені заявили, що хакери зможуть зламувати людські думки у майбутньому

Прогрес у розробці технологій, які впливають на нервову систему, породив побоювання щодо конфіденційності та автономії людських думок. Кому буде доступна зібрана інформація? Чи можуть такі механізми посягнути на здатність людей приймати незалежні рішення?

Побоювання вчених пов’язані з ідеєю, що за записами мозкової активності можна «прочитати» думки та почуття людини. Деякі прилади з точністю фіксують роботу нейронів, втім, однозначної відповіді щодо того, чи це можливо, наразі немає.

Агентство ООН у галузі культури та науки провело конференцію з етики нових технологій, закликавши створити правила для захисту когнітивних прав людини. Окремі експерти навіть запропонували визнати нову категорію “нейрозаконодавства”.

Прихильники концепції когнітивної свободи вважають, що людям потрібно навчитися регулювати нейротехнології, щоб зловмисники не змогли «проникати» у свідомість жертви та маніпулювати нею.

Наприклад, Neu­ralink Ілона Маска нещодавно отримала дозвіл на випробування мініатюрного імпланта, що з’єднує мозок з комп’ютером. Існують і неінвазивні прилади на кшталт ЕЕГ-гарнітур, які фіксують мозкову активність. Їх застосовують не тільки в медицині, а й у сферах розваг та освіти. Жодній компанії з розробки нейрочипів не вдалося отримати остаточне схвалення відомства. Втім, діставши дозвіл на дослідження за участю пацієнтів, Neu­ralink отримала шанс стати першою фірмою, яка завоює нішу на ринку.

Раніше Маск заявляв, що Neu­ralink змусить паралізованих ходити, сліпих бачити та зрештою перетворить людей на кіборгів. Торік восени бізнесмен пообіцяв, що чипи Neu­ralink імплантуватимуть людям «вже за шість місяців», і навіть був готовий випробувати їх на собі. Проте, у лютому стартап Neu­ralink піддався шквалу гострої критики через порушення безпеки під час використання смертельно небезпечних мозкових імплантів.