Науковці знайшли у Сонячній системі залізні метеорити, що були ядрами найдавніших астероїдів

Міжнародна група астрофізиків дійшла висновку, що фрагменти раннього космосу допомагають розгадати таємницю народження Сонячної системи. «Залізні метеорити, які є залишками металевих ядер найдавніших астероїдів, містять важкотопні метали, такі як іридій і платина. Ці метали утворилися поблизу Сонця, але були перенесені до зовнішньої Сонячної системи», — пояснюють науковці. Нові дослідження показують, що для такого перенесення протопланетний диск Сонячної системи мав мати форму бублика, адже важкотопні метали не могли перетнути великі проміжки в диску концентричних кілець.

Група планетологів з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Гопкінса виявила, що важкотопні метали, такі як іридій і платина, які конденсуються при високих температурах, були більш поширені у зовнішньому диску Сонячної системи. Ці метали повинні були утворитися поблизу Сонця, де температура була значно вищою. А проте, невідомим науці чином вони перемістилися до зовнішнього диска.

Нові дослідження припускають, що протопланетний диск Сонячної системи, ймовірно, не мав кільцевої структури зі самого початку. Саме тому астероїди з багатими на метали зернами мігрували до зовнішнього диска, коли він швидко розширювався. Коли Юпітер утворився, він, ймовірно, відкрив фізичну щілину, яка захопила ці метали у зовнішньому диску та не дала їм впасти назад до Сонця.

«Залізні метеорити — це приховані дорогоцінні камені. Чим більше ми дізнаємося про залізні метеорити, тим більше вони розгадують таємницю народження нашої Сонячної системи», — підсумував планетолог Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Бідонг Чжан.