Науковці дослідили, як галактикам вдається виживати у Всесвіті

Галактики уникають ранньої смерті завдяки своїм “серцю і легеням”, що регулюють їхнє “дихання” і стримують безконтрольний ріст. Цей механізм забезпечує тривалість життя галактик, не дозволяючи їм перетворитися на зомбі з мертвими зірками.

Автори дослідження, опублікованого в журналі Month­ly Notices of the Roy­al Astro­nom­i­cal Soci­ety, вивчали причини, чому галактики не такі величезні, як очікувалося. Вони виявили, що надмасивні чорні діри в центрах галактик виконують роль “серця”, а два надзвукові струмені газу і випромінювання – “легенів”. Ці струмені коливаються під впливом ударних хвиль, подібно до діафрагми в тілі людини, що регулює дихання.

Моделювання показало, що пульсації чорної діри створюють надзвукові хвилі, які передають енергію в навколишню галактику, уповільнюючи накопичення газу і зростання нових зірок. Це допомагає галактикам зберігати стабільність і уникати виснаження газу, що привело б до їхньої смерті.

Вчені дійшли висновку, що цей механізм дозволяє галактикам жити довше, зберігаючи необхідний баланс для появи нових зірок. Завдяки цьому Всесвіт наповнений активними галактиками, а не космічними зомбі, як це могло б бути без контролю зростання.

Нагадаємо — нещодавно вчені пояснили, що надмасивні чорні діри, маса яких може перевищувати масу Сонця у мільйони та мільярди разів, активно поглинають матерію, яка спочатку потрапляє в акреційний диск. Під час цього процесу диск нагрівається і випромінює світло, а також викидає струмені частинок з високою енергією зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Саме ці струмені, спрямовані у бік спостерігача, роблять блазари настільки яскравими, що їх світло перевершує світло всіх зірок у їхніх рідних галактиках.