Американські розробники представили нову бойову крилату ракету Black Arrow

США успішно випробували нову крилату ракету Black Arrow, яка розробляється компанією Lei­dos для потреб сил спеціальних операцій. Під час тестового запуску з борту літака AC-130J у листопаді 2024 року ракета підтвердила свою сумісність із системами управління боєм ВМС США,продемонструвала  точність ураження, дальність польоту та ефективну інтеграцію з авіаційною платформою.

Ключову роль у керуванні польотом ракети відіграла система керування аеродинамічними поверхнями Fin Con­trol Actu­a­tion Sys­tem (CAS), розроблена американською компанією Moog Inc. Вона включає чотири електромеханічні приводи та блок електроніки на кожну ракету. CAS гарантує стабільне маневрування ракети від моменту запуску до влучення у ціль. Moog уже заявила про готовність масштабувати виробництво цих систем для подальших випробувань та оперативного розгортання.

Black Arrow має модульну конструкцію, що дозволяє використовувати як кінетичні, так і некінетичні бойові частини, а також запускати її з різних платформ: через пілон, зі спеціальних труб (Ramp Launch Tube), з MQ‑9 Reaper або OA-1K Skyraider II. Загальна вага ракети становить 91 кг, а максимальна дальність перевищує 740 км. Ракета оснащена турбореактивним двигуном, може розвивати швидкість до 0,8 Маха та підніматися на висоту до 9 100 метрів.

Платформа використовує відкрите системне архітектурне рішення, сумісне з даталінками Link-16 і SADL, GPS/INS-навігацією та можливістю працювати в умовах глушіння сигналів. Секції ракети розділені на відсік для корисного навантаження (до 23 кг) та модуль двигуна і систем керування. У компанії Lei­dos наголосили, що структура ракети дозволяє адаптацію для запуску з наземних систем, зокрема HIMARS, а також для морського використання.

Розробка Black Arrow почалася у 2021 році та офіційно увійшла до програми Сил спеціальних операцій США у 2022-му. Успішні випробування підтвердили можливість масштабного виробництва дешевих і ефективних далекобійних засобів ураження, які відповідатимуть потребам збройних сил у майбутніх конфліктах, особливо в Індо-Тихоокеанському регіоні. Очікується, що розробка триватиме до кінця 2025 року.