Американські науковці вперше оприлюднили секретні дані проекту Sigma з дослідження інопланетян

Dai­ly Mail інформує: у Сполучених Штатах знову заговорили про контакт з позаземними цивілізаціями після появи нової партії урядових документів, що деталізують нібито реальну зустріч з прибульцями у 1964 році. Йдеться про понад 50 сторінок архівів, які приписують створення секретної програми з комунікації з НЛО ще у 1950‑х роках. Попри заяви ФБР про фальшивість матеріалів, частина інформації збігається з даними, оприлюдненими у президентській бібліотеці Рональда Рейгана.

Згідно з цими документами, урядовий проект Sig­ma, створений у 1954 році, спробував зв’язатися з інопланетним розумом за допомогою двійкових радіосигналів. Через п’ять років нібито відбулася перша успішна передача повідомлення, а вже у квітні 1964 року представник ВПС США зустрівся з двома прибульцями у пустелі Нью-Мексико — тій самій, де відбувся знаменитий інцидент у Розвеллі. Під час тригодинної розмови сторони обмінялися базовою інформацією про свої раси.

Контакт, за словами авторів архівів, був організований під наглядом секретної групи Majes­tic 12 — неофіційного комітету високопоставлених представників військової, наукової та розвідувальної спільнот, створеного нібито наказом президента Гаррі Трумена після аварії у Розвеллі 1947 року. Ця група координувала кілька проектів, пов’язаних з дослідженням НЛО, спробами комунікації, збором уламків інопланетних кораблів і вивченням їхніх технологій.

MJ-12, як вказується в документах, зберігала повну автономію — аж до ігнорування запитів Білого дому та Збройних сил. Одна з цитат з архівів звучить як пряме висміювання офіційних структур: «Очевидно, Білий дім просив інформацію. Але ці дурні не розуміють, що вона не для розповсюдження». У 1972 році в межах проекту Snow­bird група нібито почала випробування інопланетного корабля на базі в Неваді — ймовірно, йдеться про славнозвісну Area 51.

Хоча ЦРУ та ФБР офіційно відкинули правдивість документів MJ-12, деякі з їхніх тверджень підтверджуються іншими архівами, знайденими в бібліотеці Рейгана. До складу групи, зокрема, входили відомі фігури: перший директор ЦРУ Роскоу Хілленкоттер, науковий радник США у роки Другої світової війни Ванневар Буш, перший міністр оборони Джеймс Форрестол і командувач дослідницькими програмами ВПС генерал Натан Твінінг.

Одним із останніх джерел підтвердження існування контактів став виступ фізика Гела Путгоффа, який послався на свідчення офіцера з бази Райт-Паттерсон. За його словами, розповіді про реальні уламки позаземного походження та наявність щонайменше десяти інопланетних апаратів під контролем уряду — це не вигадка, а об’єкт серйозних наукових досліджень, що тривають і нині.

Нещодавно ми розповідали про те, що у розсекречених документах Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) з’явилася інформація про експерименти з «дистанційного перегляду», проведені в межах проекту Star­gate у 1980‑х роках. Згідно з результатами одного з таких сеансів 1987 року, учасник дослідження повідомив про існування трьох баз прибульців: двох на Землі та однієї — на супутнику Сатурна, Титані. Ці дані були отримані не шляхом фізичного дослідження, а через експериментальну методику «спостереження на відстані», що тоді активно вивчалась як потенційний інструмент розвідки.