Американські технологічні експерти назвали головний недолік ядерної ракети AGM-129

На початку 2007 року США ухвалили рішення зняти з озброєння найсучаснішу на той час ядерну стелс-крилату ракету AGM-129 ACM — попри її значні переваги над попередниками. Причиною став московський договір 2002 року про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, підписаний між диктатором володимиром путіним і Джорджем Бушем-молодшим. Цей крок парадоксально залишив США зі старішими моделями, менш здатними долати сучасну ППО.

AGM-129 була розроблена в 1980-х роках компанією General Dynamics у відповідь на нові радянські системи перехоплення, зокрема винищувачі МіГ-31 та Су-27. Вона стала втіленням технології стелс: незвичний корпус, схований повітрозабірник, лазерна система навігації та спеціальне теплове маскування. Її дальність перевищувала 3700 км, а бойова частина мала змінну потужність від 5 до 150 кілотонн.

Утім, розвиток ракети супроводжувався численними труднощами. Через брак відповідного носія, технічні проблеми та страйки виробництво гальмувалося. Замість запланованих 1461 одиниці було виготовлено лише 460, після чого програму згорнули. Ракети інтегрували лише на B-52H, хоча спершу передбачалося використання стелс-бомбардувальника B-2.

Вартість кожної AGM-129 сягала майже 10 млн доларів у перерахунку на сучасні ціни. У 2007 році було ухвалено остаточне рішення про повну утилізацію цих ракет, яку завершили достроково у 2012 році. Хоча тоді це здавалося доцільним на тлі конфліктів малої інтенсивності й покращення відносин з РФ, зараз це рішення вважають тимчасовим і суперечливим.

Розробки, реалізовані в AGM-129, знайшли своє продовження в сучасних AGM-158 JASSM і перспективних AGM-181 LRSO. Утім, історія цієї ракети залишається прикладом того, як політичні обставини можуть знецінити навіть найбільш інноваційні оборонні технології.