Американські вчені виявили новий еволюційний парадокс, що може спростувати чинні закони біології

Американські біологи з Університету Південної Каліфорнії запропонували нову концепцію в еволюційній біології, яку назвали «селективно панівна нестабільність» (SAI). Ідея полягає в тому, що нестабільність молекул у клітинах — білків і РНК — може бути не лише побічним наслідком розвитку, а й корисним механізмом для підтримання життя та адаптації. Дослідження опубліковане в журналі, присвяченому старінню клітин, і відкриває новий підхід до розуміння клітинних процесів.

Традиційна біологія виходить із припущення, що життя прагне стабільності та економії ресурсів. Автори роботи пропонують переглянути ці основи, наголошуючи, що навіть у простих клітинах ферменти регулярно руйнують і замінюють білки та РНК. Така «недосконалість», за їхніми спостереженнями, допомагає підтримувати як нормальні гени, так і варіанти з мутаціями, що може бути корисним у різних станах клітини.

Один з авторів зазначає, що підтримка одночасно нормальних і мутованих варіантів генів збільшує генетичну різноманітність, а це підвищує здатність організмів адаптуватися до змін середовища. Водночас процес є енерговитратним і може мати негативні наслідки — прискорювати старіння та спричиняти пошкодження клітин.

Дослідники підкреслюють, що явище SAI вже простежується в інших наукових сферах, зокрема в теорії хаосу, і може бути пов’язане зі складними явищами, такими як концепція «клітинної свідомості». Вони вважають, що розуміння цієї нестабільності здатне відкрити нові перспективи у вивченні біології старіння та функціонування клітин.

Попередні правила біології, наприклад ті, що описують форму тіла тварин у різних кліматичних умовах, не завжди є абсолютними, а радше узагальненнями з численними винятками. Концепція SAI може доповнити цей набір і розширити уявлення про еволюційні механізми, пропонуючи новий погляд на роль нестабільності у розвитку життя.