Астрофізики заявили, що Земля може перебувати у космічній порожнечі, яка викривляє Всесвіт

Вчені припускають, що Земля і вся Галактика Чумацький Шлях можуть знаходитися у гігантській космічній порожнині — регіоні з надзвичайно низькою густиною матерії, що впливає на те, як ми вимірюємо швидкість розширення Всесвіту. Така гіпотеза може пояснити тривалу наукову суперечку, відому як “напруга Габбла”, — розбіжність між швидкістю розширення, виміряною поблизу нас, і прогнозами на основі даних про ранній Всесвіт.

Дослідження, представлене на Національній астрономічній конференції у Великій Британії, засвідчує: якщо ми дійсно розташовані поблизу центру порожнини діаметром близько мільярда світлових років, щільність матерії в цій зоні приблизно на 20% нижча за середню у Всесвіті. Гравітація витягує матерію з цієї порожнини, тому об’єкти всередині неї розходяться швидше — а це створює ілюзію прискореного місцевого розширення Всесвіту.

Баріонні акустичні коливання (БАК) — “звук Великого вибуху” — підтримують ідею локальної порожнечі. Фото: Габріела Секара, Інститут Периметру

Підтвердженням гіпотези стали результати аналізу баріонних акустичних осциляцій — “звуку Великого вибуху”, який залишив відбиток у структурі Всесвіту. Ці первинні хвилі після остигання Всесвіту стали “еталонною лінійкою” для вимірювання темпів його розширення. Нові дані показали, що модель з порожниною приблизно у 100 мільйонів разів ймовірніша, ніж традиційна модель з рівномірним розподілом матерії.

Основні методи побудови графіків історії розширення Всесвіту, такі як наднові — або стандартні свічки — та космічні хронометри. Фото: д‑р Індраніл Банік

Попри те, що ідея настільки великої порожнини суперечить класичній космології, спостереження кількості галактик у нашій частині Всесвіту частково її підтверджують: у нашій околиці справді менше галактик, ніж у прилеглих регіонах.

Наступним кроком стане порівняння цієї моделі із результатами інших методів, наприклад аналізу “космічних хронометрів” — галактик, у яких уже не утворюються нові зорі. Поєднання інформації про вік і червоний зсув світла допоможе точніше простежити історію розширення Всесвіту. Відкриття може суттєво змінити наукові уявлення про вік Всесвіту та механізми його еволюції, а також про наше місце у космічній структурі.