Астрономи дослідили, що Земля має власний хвіст з плазми завдовжки понад 2 мільйони кілометрів

Астрономи заявили, що Земля має власний «хвіст» — магнітохвіст, який простягається щонайменше на 2 мільйони кілометрів у космос. Це утворення виникає через взаємодію магнітного поля планети із сонячним вітром, потоком заряджених частинок від Сонця. Коли вітер стискає магнітосферу з денного боку, її форма видовжується з нічного боку, утворюючи структуру, схожу на краплю.

Магнітохвіст складається з плазми, захопленої магнітним полем Землі, і спрямований у бік, протилежний Сонцю. За даними NASA, процес нагадує падіння краплі води: передня частина стискається, а позаду формується видовжений слід.

Його інтенсивність і форма змінюються залежно від сонячної активності. У квітні 2023 року потужний корональний викид маси тимчасово «відірвав» хвіст Землі, перетворивши його на крила Альвена — структури, що виникають, коли швидкість сонячного вітру зменшується і магнітне поле починає домінувати. Такі явища трапляються рідко й демонструють складність взаємодії між Сонцем і магнітосферою.

Попри десятиліття досліджень космічними апаратами, природа магнітосфери та магнітохвоста залишається недостатньо вивченою. Європейське космічне агентство зазначає, що через їхні колосальні розміри навіть кілька супутників одночасно не здатні повністю простежити поведінку цієї структури.

За оцінками NASA, сонячний вітер може розтягувати магнітосферу на відстань до тисячі радіусів Землі — майже в 13 разів далі, ніж Місяць. Це робить магнітохвіст одним із найбільших і водночас найменш помітних утворень, що постійно тягнеться за нашою планетою крізь міжпланетний простір.