Астрономи довели, що чорні діри здатні знищувати сусідні галактики

Нові дослідження астрофізиків показали, що активні надмасивні чорні діри можуть впливати не лише на власні галактики, а й на сусідні, пригнічуючи утворення зірок на міжгалактичних відстанях. Це відкриття змінює уявлення про еволюцію космосу, адже раніше вважалося, що галактики розвиваються переважно ізольовано.

Команда під керівництвом Йонгди Чжу з Аризонського університету виявила, що яскраві квазари — активні ядра галактик із чорними дірами масою мільйони чи мільярди сонць — можуть зупиняти народження зірок у сусідніх системах на відстані до мільйона світлових років. Спостереження за квазаром J0100+2802, який існував менше ніж через мільярд років після Великого вибуху, показали значний дефіцит іонізованого кисню — маркера нових зірок — у навколишніх галактиках.

Механізм впливу полягає у потужному випромінюванні та струменях плазми, що виникають у акреційному диску чорної діри. Це випромінювання розщеплює молекулярний водень у міжзоряних хмарах, позбавляючи їх здатності охолоджуватися та стискатися для формування нових світил. Таким чином, чорна діра діє як «хижак», що домінує у своєму космічному середовищі.

Дослідники зазначають, що така поведінка створює своєрідну «галактичну екосистему», де активність однієї чорної діри може визначати розвиток цілої групи галактик. Це пояснює, чому найяскравіші квазари часто спостерігаються у відносній ізоляції — їхнє випромінювання могло придушити формування сусідніх систем.

Подальші дослідження інших квазарних полів мають підтвердити масштаб цього ефекту. Якщо висновки виявляться універсальними, роль надмасивних чорних дір у космічній історії буде переглянута: вони не лише формують власні галактики, а й активно впливають на еволюцію їхніх «сусідів», змінюючи баланс зореутворення у ранньому Всесвіті.