Астрономи довели, що крижаний супутник Сатурна може підтримувати умови для життя

Астрономи вперше зафіксували значне теплове випромінювання на північному полюсі Енцелада — одного з супутників Сатурна. Це відкриття спростовує попередні уявлення, що джерелом тепла є лише активний південний полюс, і свідчить про те, що крижане тіло є значно енергійнішим, ніж вважалося раніше. За словами дослідників, така активність може створювати стабільні умови, необхідні для розвитку життя.

Енцелад має глобальний солоний підповерхневий океан, який вважається головним джерелом тепла. Наявність рідкої води, тепла й органічних сполук — зокрема фосфору та складних вуглеводнів — робить його одним із найперспективніших об’єктів у Сонячній системі для пошуку позаземного життя. Автори дослідження з Оксфордського університету, South­west Research Insti­tute та Plan­e­tary Sci­ence Insti­tute наголошують, що життєздатність океану залежить від енергетичного балансу — стабільного співвідношення між надходженням і втратою енергії.

Цей баланс підтримується завдяки припливному нагріванню — явищу, коли гравітація Сатурна розтягує й стискає супутник під час його орбіти, створюючи тепло в надрах. Якщо енергії надходить замало, океан може замерзнути; якщо надто багато — змінюється хімічне та термічне середовище, що впливає на потенційну життєздатність.

Для дослідження науковці використали дані апарата NASA Cassi­ni, порівнявши спостереження північного полюса Енцелада у зимовий період 2005 року та літній — 2015-го. Аналіз показав, що тепло від океану (близько 0°C) проходить крізь крижану оболонку до поверхні, температура якої сягає –223°C, і далі випромінюється в космос. Це свідчить про те, що супутник втрачає більше тепла, ніж очікувалося, що підтверджує його активність.

Теплові дані також дозволили оцінити товщину льоду: на північному полюсі вона становить 20–23 км, а в середньому — 25–28 км, що трохи більше за попередні оцінки. Ці результати мають значення для майбутніх місій, які планують дослідження океану за допомогою роботизованих зондiв або підлідних апаратів. За словами докторки Карлі Говетт з Оксфорда, відкриття підтримує гіпотезу про «довготривалу стабільність Енцелада» — ключову умову для виникнення життя.