Астрономи довели, що потужний вибух наднової спричинив два масові вимирання на Землі

Масштабні вибухи зірок неподалік від Землі могли стати причиною принаймні двох масових вимирань у історії нашої планети. До такого висновку дійшли астрономи, проаналізувавши дані про розташування понад 24 тисяч найбільш яскравих зірок у радіусі 3 тисяч світлових років від Сонця. Дослідження базувалося на даних супутника Gaia, який відстежував структуру Чумацького Шляху.

У центрі уваги опинилися наднові — вибухи масивних зірок, які відбувалися в межах 60 світлових років від Землі. За словами професора астрофізики з Університету Кіла Ніка Райта, навіть вибухи трохи далі від цієї відстані могли мати серйозні наслідки, але ті, що ближче — стали б справжнім жахом. Наднові викидають величезну кількість енергії та космічних променів, здатних руйнувати озоновий шар планети й залишати життя без захисту від ультрафіолету.

Найцікавішим стало те, що час вибухів наднових збігається із двома великими вимираннями на Землі — ордовицьким (445 мільйонів років тому) та девонським (372 мільйони років тому) періодами. Обидва пов’язані з масовим зникненням морських видів — до 85% під час ордовицького та 75% у девонському періоді. Ці події досі залишаються загадковими для науки.

Науковці також згадали про докази існування радіоактивного ізотопу заліза-60, знайденого у космічному пилу в антарктичному снігу та на поверхні Місяця. Цей ізотоп утворюється лише в результаті вибухів наднових і свідчить про космічне походження цих речовин. Такі потоки радіації, за оцінками вчених, могли в буквальному сенсі спалити частину озонового шару й спровокувати кризу для життя на планеті.

Моделювання показало: у середньому в Чумацькому Шляху одна-дві наднові вибухають кожне століття. Але ті, що несуть загрозу Землі, трапляються значно рідше — раз на 2–2,5 мільярда років. Саме такий темп збігся із частотою великих вимирань на нашій планеті за останній мільярд років.

Вчені наголошують, що наразі це лише збіг темпів, а не неспростовний доказ впливу наднових. Однак подібні дослідження дозволяють краще зрозуміти, наскільки тісно життя на Землі пов’язане з подіями у космосі. Адже ті самі зірки, що стали джерелом важких хімічних елементів і народили планети, можуть виявитися й їхніми руйнівниками. Результати роботи опубліковані в журналі Month­ly Notices of the Roy­al Astro­nom­i­cal Soci­ety.