Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Астрономи довели, що супутник Урана пережив катастрофічні процеси, які розірвали його поверхню
Нове дослідження зосередило увагу астрономів на Міранді — одному з найменших супутників Урана. Цей крижаний місяць діаметром лише 470 км має поверхню, що виглядає так, ніби він розколовся й знову зібрався докупи. Глибокі каньйони, урвища та кільцеподібні структури десятиліттями залишаються загадкою, а сучасні моделі пояснюють їхнє походження припливним нагріванням, а не зіткненнями.
Міранду відкрив у 1948 році астроном Герард Койпер, на честь якого згодом назвали пояс Койпера. Супутник обертається на відстані 129 900 км від Урана майже по круглій орбіті. Його розміри ставлять його на межу між крижаними уламками, що не мають сили тяжіння для набуття сферичної форми, і більшими супутниками, які її мають.
У 1986 році космічний апарат Voyager‑2 здійснив проліт повз Уран і сфотографував Міранду. Знімки показали поверхню, ніби складену з окремих частин, із гігантськими урвищами, серед яких прірва Верона заввишки до 20 км. Також були виявлені три «корони» — підняті області, обрамлені скелями, що отримали назви Інвернесс, Арден і Ельсінор за мотивами п’єс Шекспіра.
Дослідження свідчать, що поверхня Міранди оновлювалася неодноразово: деякі ділянки мають вік лише 500 млн років, тоді як інші — понад 3 млрд. Раніше вважалося, що супутник розколовся й знову з’єднався після потужного зіткнення, однак сучасні моделі показують інший механізм — внутрішнє розігрівання через гравітаційні сили Урана та його інших супутників, яке могло розплавити лід і сформувати нинішній рельєф.
Через гравітацію, що у 140 разів менша, ніж на Землі, Міранда залишається унікальним світом, де падіння з урвищ тривало б кілька хвилин, а підйом уздовж вертикальних стін відбувався б дуже повільно. Водночас відомостей про супутник небагато: Voyager‑2 залишається єдиним апаратом, який його відвідав. Науковці не виключають, що під крижаною оболонкою може бути вода, а отже — прихована геологічна активність. Нові результати лише підсилюють інтерес до майбутніх місій, які могли б розкрити таємниці цього супутника.
